й ц у к е н г ш щ з х ╖

ф ╕ в а п р о л д ж ╓

я ч с м и т ь б ю .

ХТО ╢ БОГ ?

Бога, як поняття, можно охарактеризувати,насамперед, як суму любов╕,╕стини ╕ життя:

Любов

+

╤стина

+

Життя

---------

= Бог

Якщо би ми знали,що таке любов, ╕стина ╕ життя, то мали би тод╕ про Бога в╕дносно ясну уяву. Тому ми ╕ розглянемо ц╕ три поняття як кожне ╕з них окремо.

 

Л ю б о в

Припустим, що банк уявляе нульовий р╕вень любов╕.Ти в╕зьмеш зв╕дти ст╕льки,ск╕льки туди в╕днесеш, тобто сотку з сотки, п`тку з п▒ятки.Але якщо тв╕й товариш дасть тоб╕ з п▒ятки сотку, то в╕н любить 20-кратно,чи не так? В╕дпов╕дним чином, якщо ти получив з п▒ятки сотку,то ко╓ф╕ц╕╓нт, на який тебе привели, буде дор╕внювати двадцяти.

Принцип сотку за сотку показаний в так назван╕м закон╕ Мойсе╓в╕м ╕ б╕льш в╕домий як принцип" око за око ╕ зуб за зуб". Як поняття, це теж саме що ╕"справедлив╕сть". Досягнення справедливост╕- нульового р╕вня любов╕- багато хто поставив для себе метою.Для людини, живучо╖ в умовах гр╕х╕в,╕ це може служити великим ╕деалом ╕ тому про справедлив╕сть пропов╕дують по вс╕х м╕стах.

 

╤ с т и н а

В природознавчих науках в╕дом╕ р╕зн╕"╕стини", котр╕ вс╕ рахуються в╕дносними,так як при близьк╕м розгляданн╕ вони не являються абсолютними.Т╕льки Бог ╓ абсолютна ╕стина.Бог ╓ ╓диний ╕снуючий, все решта ╕сну╓ в╕дносно його. Своб╕дна наука в тепер╕шн╕й час займа╓ться зтак називаючими трьома головними силами. Вияснення ╖х вза╓мних залежностей зароджу╓ питання про одну початкову силу.На дан╕м етап╕ неважно, чи назива╓м ми цю початкову силу Божою чи н╕. Вона ╓,бажа╓м ми цього чи н╕, або зна╓м ми його чи н╕. Але теоретичну ╕стину можемо прийняти за суму як видатних так ╕ невидатних частичних ╕стин, але взята окремо кожна частинна ╕стина не правдива.

╤стина всюди╕снуюча. Людина не може зм╕нити н╕яких, але в╕н може ╖х знайти ╕ придержуватись. Яблуко не впаде з дерева без дотримування правил ╕стини. Яблуко, таким чином, розумн╕ше людини, котра по дурост╕ сп╕шить, стараючись об╕йти ╤стину.

 

Ж и т т я

Процес,який почина╓ться з народження ╕ зак╕нчу╓ться смертю, люди переважно називають життям. Характерною рисою цього процесу явля╓ться перех╕д його в смерть.Людина т╕льки гра╓ться в життя, думаючи, що волод╕╓ нею.

Назва ведучого до смерт╕ процесу життям виклика╓ сумн╕в. А ╕ншого, кращого життя у людини всер╕вно не ма╓. Людина мертва. Краще,в╕доме мен╕, уявлення про д╕йсне життя виражено в пор╕внянн╕ його з текучою водою. Вода тече ╕ звершу╓ свою працю, хоча сама не м╕ня╓ться ╕ залиша╓ться прозорою.

╤дея про Бога- по-сво╓му р╕вню абстракц╕╖ саме високе ╕з понять, яке коли-небудь займало людськ╕ розуми.

Бога описують також словами: невидимий, в╕чний, незм╕нний, повсякденний, всеотримуюючий, святий, справедливий, праведний ╕ т. д. Але так як вс╕ ц╕ поняття людин╕ нев╕дом╕ ╕ любов не можливо покласти на долоню, а ╕стину вим╕ряти метром, то ми усе- таки скоро прийдемо до висновку, що п╕знати Бога нам за допомогою розумових занять не прийти. Кращ╕, заснован╕ на особист╕м спийманн╕, досягнення людини ╕ складаються в цьому, що людина перекону╓ться в присутност╕ Бога.

Однак, усв╕домлювати ╕снування Бога це не те, що самому його знати. Коли ти його п╕зна╓ш,тод╕ ╕ ти гукнеш, як Матт╕ ╕ Майя,побачивши вперше по╖зд:"Ось як! Тепер я розум╕ю! Чому ти зразу не сказав!"

 

 

Б о г А в р а а м а, ╤ с а к а ╕ Я к о в а

 

╤стор╕я зна╓ р╕зн╕ поняття про Бога. В ц╕й книз╕ я признаюсь прихильником такого розум╕ння про Бога, б╕льш ранн╕м представником якого був, наприклад якийсь Аврам, який вийшов ╕з Падам Арама,рок╕в 4000 назад, ╕ став в╕домий за ╕м`ям Авраам ╕ як мандруючий арам╕╓ць. Серед свого в╕ку Авраам був виключним однодумцем, першим,хто пов╕рив в перемогу Любов╕, Перемогу правди ╕ в перемогу Життя,╕ тому в╕дказався в╕д привичного життя свого сусп╕льства, ╕ п╕шов шукати нового сусп╕льства, досконалого в любов╕, ╕стин╕╕ житт╕.

 

Б о г Г а г а р ╕ н а

╤нколи уявлення людей про Бога бува╓ наст╕льке нерозумне, що ╖м ╕ самим важко пов╕рити в ╕снування такого Бога, яким вони його соб╕ уявляють. Один в╕домий чолов╕к,який побував на висот╕, р╕вн╕й 200 км,говорять не зустр╕в на шляху Бога. Можливо в╕н оч╕кував бачити сидячого у кр╕сл╕- качалц╕ б╕лобородого старика. Любов╕, ╕стини або життя в╕н не побачив ╕ не зум╕в побачити

 

╤М`Я БОГА

 

В написанних на давньо╓врейськ╕ймов╕ книгах старого запов╕ту згадуються, переважно, два ╕м`я Бога: Елохим ╕ ╢гова( Яхве).Елохим-це множина в╕д слова Ел, могутн╕й.

╤з цього ж кореня походить ╕ арабське слово Аллах. Слово ╢гова (Яхве) походить в╕д д╕╓слова" ╕снувати" ╕ означа╓ ╕снуюче або, використовуючи ╕нше по стилю слово, реальн╕сть. В складних словах ╢гова набува╓ форму Йо/Я/╢, наприклад ╢шуа(Бог спасе), Йосафат (Бог присудить).

Коли Бог звернувся до Мойсея десь на Синайськ╕м полуостров╕ ╕з горячого куща,Мойсей спитав у нього ╕м`я його:

Ось, я прийду до син╕в ╤зра╖левих ╕ скажу ╖м:"Бог батьк╕в ваших в╕д╕слаа мене до вас".А вони скажуть мен╕:"Як йому ╕м`я?" Що сказати мен╕ ╖м? Бог сказав Мойсе╓в╕:"Я Той,що ╓". ╤ сказав:" Отак скажеш ╤зра╖левим синам: Сущий( на ╓вр. ╢гова) послав мене до вас".

(Див. Вих. 3:13-14)

П╕сля Мойсея" Я Той, що ╓" в╕д╕слав до ╤зра╕ля ще багатьох людей. Але п╕сля цього Отець в╕д╕слав в╕д свого ╕м`я (Йоан 6:43) сина свого ╤суса, який сказав:"Якщо не пов╕рете, що це Я, помрете в гр╕хах ваших". Коли, будучи в цей раз його сп╕вбес╕дниками,фарисе╖ почули ,що Исус сказав"Я ╓", вони настро╖ли вуха ╕ спитали:" Хто ти ╓?" Исус в╕дпов╕в:" Той, хто спочатку, як ╕ говорю Я до вас". ( Див. ╤в. 8:28 ). Бес╕да продовжувалась ╕ фарисе╖ все б╕льше розпалювалися ╕, коли Исус нак╕нець сказав (див. ╤в. 8:58 ):" Поправд╕, поправд╕ кажу вам: Перш, н╕ж був Авраам,-Я ╓". Фарисе╖ почали п╕дзбирувати кам╕ня,щоб кидати в Исуса.

Ця бес╕да ( див. ╤в. 8:18-30 ) д╕йшла до наших дн╕в записаною на грецьк╕й мов╕, з яко╕ вона була перекладена на ╕нш╕ мови. На грецьк╕й мов╕"я ╓"-"ego ime". В недосконалених перекладах Б╕бл╕╖ ц╕ слова ╕нколи були перекладен╕ неправильно. Наприклад," я ╓"-"я був" можливо, перекладач╕ думали, що автори ориг╕нал╕в не знали грецько╖ граматики. Але слова можна взнати також ╕ по складеному враженню. Коли прийшли вноч╕ взяти ╤суса п╕д сторожу Гефс╕манськ╕м саду, то в╕н спитав:"Кого шука╓те?" Беруч╕, п╕д варту, в число яких входили Юда, солдати, слуги фарисе╖в ╕ первосвященник╕в, в╕дпов╕дали:"╤суса Назарета". ╤сус в╕дпов╕в:"Я ╓". А коли в╕н сказав ╖м це, то вони в╕дступили назад ╕ впали на землю. Т╕, як╕ бачили, як людину б`╓ пуля насмерть, знають, що людина спочатку губить р╕вновагу ╕ завжди пада╓ назад. ╤сус воскресив ╖х ╕ спитав у них знову:"Кого шука╓те?" Йому в╕дпов╕ли:"╤суса Назарета". В╕н в╕дпов╕в:"Я ╓е в╕дпов╕в вам, що я ╓.Якщо ж ви шука╓те мене, дайте ╖м йти". ╤сус який в саду за Кедроном говорив, розум╕╓ться, по-╓вропейськи, сказав"яхве", хоча на укра╖нськ╕м переклад╕ це не зам╕тно.

╤м`я особисте"╤сус" на давньо╓врейськ╕й звучить як" ╢шуа" що в переклад╕ означа╓"Бог спасе", але особист╕ ╕мена не перекладають. ╤суса назвали не Йосиф з Мар╕╓ю, а дав йому посланець Бога, який Мар╕╖:" ...╕ наречеш йому ╕м`я ╤сус".(Див. Лк. 1:26-27).

╤м`я зустр╕ча╓ться уже в Старому Звпов╕т╕,(див. напр. Вх. 15:2), в давньо╓врейськ╕м слов╕ ориг╕налу"спас╕ння": Господь (давньо╓вр."╤а") м╕цн╕сть моя ╕ слава моя, В╕н став мен╕ спас╕нням (давньо╓вр." Л╕-╢шуа"), (див. також Бт. 49:18).

Давньо╓врейське слово"╢шуа" (спас╕ння), звичайно, можна перекладати на грецьку мову. В╕дпов╕дним грецьким словом буде" soter" ╕ воно використову╓ться в значенн╕ спаситель, визваолитель. В╕дпов╕дним д╕╓словом буде"sozo", помилувати, спасти, визволити, вил╕чити.Сво╖ми д╕лами ╤сус показав, що його ╕м`я означа╓. Цими д╕лами в╕н явно перевершу╓ ц╕ античн╕ кровав╕ корол╕,як╕ теж приймали про себе титул soter, а також про сучасних узурпатор╕в, яких народи проголошують словом Liberator. ╤сус показав, що в╕н той самий як Яхве Старого Запов╕ту. Той самий, який був, ╓ ╕ буде завжди.

Ангел пов╕домив ╕м`я" ╤сус" Йосипов╕ також, але в той час,коли в╕н роздумав про те, що йому робити з Мар╕╓ю,яка заваг╕тн╕ла, хоча Йосип був тут н╕ при ч╕м. Ангел сказав:"Йосипе,сину Давид╕в! Не б╕йся прийняти Мар╕ю, ж╕нку твою; бо родившийся в н╕й ╓ в╕д Духа Святого: Родить же сина ╕ наречеш йому ╕м`я: ╤сус, бо В╕н спасе людей Сво╖х в╕д гр╕х╕в ╖х ..."( Див. Мт. 1:19-25 ).

Як у нов╕м, так ╕ в Стар╕м Запов╕тах Бога називають Господом (давньо╓вр. Адонай" ╕ грецьк. "Кир╕ос" ). Грецьке слово Кир╕ос означа╓ голова держави. В Б╕бл╕╖ так назмвають як Отця так ╕ Сина:" Сквзв╕ Господь Господев╕ мо╓му; сиди одесную Мене, доколи поставлю ворог╕в Тво╖х в п╕дн╕жжя н╕г Тво╖х" ( див. Д╕╖ 2:35 ╕ Пс. 109:1 ).

Господь -голова Царства Бога. Також ╕ ╕м`я Христос явля╓ться почесною назвою. Воно означа╓ на грецьк╕й"Помазанник". Давньо╓врейське в╕дпов╕дне слову Христос буде Мес╕я, Ха- Машиах. В ╤зра╖л╕ вступ царя на свою посаду проходило через помазання його голови маслом. П╕зн╕ше,коли грецьке слово Христос розповсюдилось серед народ╕в, нерозум╕ючих грецьку мову, воно стало розум╕тись як пр╕звище ╤суса. Слово Христос, однак,вказу╓ т╕льки на посаду ╤суса ╕ сл╕д перекласти з словом король ╕ в╕дпов╕дними словами.

Коли в╕ст╕ про господство ╤суса розповсюдились посеред грек╕в, то ╕мена Бог╕в ╕з м╕фолог╕╖ Грец╕╖ не пригодились б╕льше для пишучих ╕ перекладаючих Новий Запов╕т. Для означення Бога, як поняття, ╕менним власним ╕м`ям в Нов╕м Запов╕т╕ стало, вишукане грецькими ф╕лософами ╕ по мо╖м в╕домостям, придумане Сократом, ( скор╕ше всього Платоном ) слово Тхеос. З давньо╓врейськими терм╕нами особливо не церемонилися, тому, що центральний замисел самого пов╕домлення зв`язаний з ╕м`ям ╤сус:

Всякий, хто покличе ╕м`я Господн╓-то онома Кир╕он- спасеться.

( див. Рим. 10:13 ).

Про нього пов╕стив Петро в сво╖й мов╕ на день п`ятидесятниц╕ (див. Д╕╖ 2:36 ):

╤так твердо знай,весь д╕м ╤зра╖л╕в,що Бог (Тхеос) зробив Господом (Кир╕ос) ╕ Христос (Христос) цього ╤суса, якого ви розп`яли.

До того, як ╤сус прийшов мандрувати по земл╕, у людей було про Бога дуже абстракне уявлення. В ╤сус╕ вся суть божества проявилась в конкретн╕й форм╕ для цього, щоб люди змогли ╖╖ побачити. Вся мета божества жила в н╕м. ╤ван Христитель сказав:" Н╕зто не бачив Бога, але ╓диний син,хто у Отця на грудях, пров╕стив".

Використовування"я ╓" ╕м`ям обурило рел╕г╕йних спец╕ал╕ст╕в. Вони не хот╕ли признати ориг╕нал ╤суса. Вони хот╕ли зберегти в╕двернуте рел╕г╕йне уявлення про Бога ╕ не прийняли стоячу,перед ними, реальн╕сть. Щоб в╕двернути близьк╕сть Бога, ╓врейськ╕ рел╕г╕йн╕ л╕дери з охотою говорили про Авраама, який жив багато рок╕в тому назад. Також в╕дверт╕сть зам╕тна ╕ у сучасних фарисе╖в: говорять про ╤суса, що в╕н жив майже 2000 рок╕в тому назад, хоча в╕н живе конкретно разом ╕з сво╖м народом, серед вс╕х народ╕в миру, сьогодн╕ також. Ця ситуац╕я ╕сну╓ ╕ звлиша╓ться в конкретн╕й форм╕: ``Що ви зробили, одному ╕з менших брат╕в, те ви зробили й мен╕``.

 

ЯК ПРОЯВЛЯ╢ТЬСЯ БОГ

 

С т в о р ╕ н н я

Для того, щоб Бог зм╕г проявлятися, потр╕бен спостер╕гач. Творець бачить спостер╕гача ╕ пита╓:

Якщо захова╓ться хто у кри╖вках, то Я не побачу Його? говорить Господь, Чи Я неба й земл╕ не наповнюю? каже Господь.

(Див. ╢р. 23:24 ).

Бога, невидимого тяжко зрозум╕ти, поск╕льки Любов, ╤стина ╕ Життя для людини зовс╕м далек╕ реч╕. Коли апостол Павло, родич првбатьков╕ Авраама по т╕л╕ ╕ духу, пред`явив ╕дею про Бога грецьким ученим, в╕н повинен це був пояснити сл╕дуючим образом:

Бог, що створив св╕т ╕ все ,що в ньому, бувши Господом неба ╕ земл╕, прожива╓ не в храмах, рукою збудованих, ╕ В╕н не вимага╓ служ╕ння рук людських, н╕би в чомусь В╕н мав би потребу, бо Сам да╓ вс╕м ╕ життя, ╕ дихання, ╕ все. ╤ ввесь людський р╕д В╕н з одного створив, щоб замешкати всю поверхню земл╕, ╕ призначив окреслен╕ доби й границ╕ замешкання ╖х, щоб Бога шукали вони, чи Його не в╕дчують ╕ не знайдуть, хоча В╕н не далеко в╕д кожного з нас. Бо ми в н╕м живемо, ╕ руха╓мось, ╕ ╕сну╓мо, як ╕ деяк╕ з ваших пост╕в казали: "Нав╕ть р╕д ми його! "

( Див. Д╕╖ 17:24-31 ).

Греки ╕ римляни мали вельми прим╕тивн╕ уявлення про Бога. Павло в╕дкрива╓ нов╕ ╕де╖ про Бога:

╤так, будучи Божими д╕тьми, ми не повинн╕ думати, що Побожн╕сть под╕бна на золото, ср╕бло, або кам╕нь ...

Не одн╕ кам╕нц╕, а все земне твор╕ння ╓ св╕дками про Бога. Пророк Старого Запов╕ту диву╓ться вслух: собака ╕ осел знають свого господаря, а людина не зна╓ Господа свого.

 

С л о в о

З часом в Б╕бл╕╖ появляються в╕ст╕ про Боже звертання до вибраних людей. Його слова починають переобразовувати св╕т. Народжу╓ться ╤зра╖льський народ ╕ книги Старого Запов╕ту.

 

С и н

В назначений час Бог появився в образ╕ людини ╕ в ц╕лковитост╕ Бога серед людей. Ця людина Бог одержала ╕м`я ╤сус ╕ явля╓ться самим доступним для розум╕ння появи Бога до цього дня. В╕н був реал╕зованим в любов╕, правд╕ ╕ мав особисте життя в╕д Бога. Його завдання , однак, б╕льше, н╕ж т╕льки показатись людям в наглядн╕й форм╕, в╕н пострадав за наш╕ гр╕хи, помер ╕ воскрес ╕ возн╕сся на небеса.

 

С и н и

Створив нову людину через ╤суса, Бог продовжу╓ проявлятися в д╕яльност╕ ╕ житт╕ брат╕в його. Уже створено багато малих ╤сус╕в, ╕ багато в процес╕. Пора тоб╕ вступити в процес створення ново╖ людини.

Н о в е н е б о ╕ н о в а з е м л я

Хоч нов╕ небеса ╕ нова земля вже приготовлена, але ми ще ╖╖ не бачим. В нього зможе вв╕йти нова людина разом з Господом ╤сусом.

 

 

ЛЮДИНА ╤ ПРОБЛЕМИ

Коли людина була створена, ╖╖ було пов╕домлено про те, що ╖й не дозволялось: вона не повинна була ╖сти з дерева п╕знання добра ╕ зла. Коли людина усе-таки з`╖ла з цього дерева, на ╖╖ спину ляг обов`язок вибору добро. Незнання несе за собою в╕дпов╕дальн╕сть. Так як на початку не була для примушення,то тепер лбов`язок вибору добра явля╓ться головним питанням в проблематиц╕ людини.

Коли ти да╓ш, на так назване добре д╕ло, десятку, то може бути, що грош╕ будуть використан╕ на поган╕, зл╕ д╕ла. Щоб знати як використати сво╖ ресурси правильно, в тво╖м розпорядженн╕ повинна бути Божа мудр╕сть.

Поск╕льки ми живемо в належащ╕м Богов╕ ╕ створен╕м ним св╕т╕, де не встановлено законом╕рност╕, ми завжди спостер╕га╓мо ╕ потр╕бно звертати увагу на те, що людство не взяло за найважлив╕ше житт╓ве правило сл╕дкування любов╕ ╕ ╕стини, а зам╕сть цього, придумало р╕зн╕ ╕деолог╕╖ ╕ рел╕г╕╖, в т╕н╕ чких продовжу╓ ╕снувати в сво╖м прим╕тивн╕м ╕ скаржен╕м самозадоволенн╕, що дальше буде називатися гр╕хом. В свт╕, в як╕м ми живем, в загальному в╕рять, що тут невсп╕ти, якщо не вхитрити ╕ не приб╕гти до видатних сучасних випадк╕в насильства, або не бути достатньо самолюбивим ╕ не вм╕ти постояти за себе. Людям властиво помилятися. Помилка- це не гр╕х, якщо людина не зна╓ Бога. Але якщо вона помиля╓ться п╕сля п╕знання його, то вона гр╕шить, в╕дклоняючись в╕д божого порядку. Гр╕х- це помилка, сл╕дуюча ╕з помилкових в╕рувань, ╕з таких д╕й, як╕ не засновуються на божих д╕лах.

╤ там, де Царство Боже пропов╕дано було, часто приходили до того, а норми Царства в принцип╕ прийнят╕ були, що сл╕дкування ╖м було дано нав╕ть так, що примушував сус╕д сус╕да. На так╕м же грунт╕ ╕ в тепер╕шн╕й час, коли поставлена християнами мета стала загальноприйнятою, народжувалась множина р╕зних чужих ╕деолог╕й, якими, виявилось в гр╕хопад╕нн╕ людини, головна проблема залишилась не розв`язаною.

Людина в першу чергу повинна сама розв`язяти сво╓, л╕чне в╕дношення до життя ╕ ╕стини. Т╕ ╕з вас, як╕ д╕йсно ум╕ли любити ╕ праведно жити, знають, що в д╕йсност╕ важко. Вас Бог не залишив в безнад╕йн╕м положенн╕, в╕н дав ╢динородного сина свого, щоб н╕хто, в╕руючий в нього, не пропав, а жив в╕чно. ╤сус спасе ╕ Святий Дух приведе до ╕стини. Бог поможе тому, хто обезсилений ╕ дов╕рився його допомоз╕.

В раю людина попала в б╕ду. Тому Б╕бл╕я уже з розпов╕д╕ про гр╕хопад╕ння почина╓ в╕дкривати нам Божий план спас╕ння. Уже в "Бит╕" (перша книга в Б╕бл╕╖ ), 3:15, ╓ пророчество про народженн╕ ╤суса:"╤ Я покладу ворожнечу м╕ж тобою ╕ ж╕нкою, м╕ж нас╕нням тво╖м ╕ нас╕нням ╖╖. Воно з╕тре тоб╕ голову, а ти будеш жалити його в п`яту".

----------- ------------ ---------- ------------ ----------- ------

Б╕да людини в т╕м, що вона не розум╕╓ те, що ╖╖ добре. Для того, щоб людина б╕льше не нашкодила слб╕, Госпподь дав закон для виховання народу свого. Закон одержаний був через Мойсея, близько 1600 рок╕в до Христа, Господь дав закон для виховання народу свого. ╤дея закону Мойсея заключа╓ться в т╕м, що в╕н да╓ зд╕йснюючому вчинок самому обумовити, що в╕н раху╓ п╕дходящим. Якщо в╕н рахував прийнятим зломити сус╕дов╕ голову ╕ це зробив, то також ╕ його шия повинна бути зломаною. Народ р╕с п╕д законом для обдумання, що рахувалось прийнятим, а що н╕.

Бог розказав Мйсе╓в╕ також ╕ про продовження плану спас╕ння:

Поставлю пророка для них з-пом╕ж ╖хн╕х брат╕в, Такого, як ти, ╕ дам Я слова Сво╖ в уста Його, ╕ В╕н ╖м говоритеме все, що Я накажу.

( Див. Повтор. Закону або 5М. 18:18 ).

╤сус, не в╕дходячи в╕д ╕деолог╕╖ закону, учить любити. Закон Мойсея доказав нездатн╕сть збер╕гати Любов ╕ ╤стину. Закон осудив людину. Тому терм╕н д╕й закону був обмеженим. Коли т╕льки людина була осуджена, нужда в закон╕ в╕дпала. Засуджена сама по соб╕ не мала н╕яких засоб╕в, щоб спастися, йому залишилось над╕ятися т╕льки на мил╕сть. Це слово ми знаходимо в Б╕бл╕╖ перший раз в розпов╕д╕ про все загальний потоп. Ноя придбала мил╕сть в очах Господа, решта вс╕ потпнули.

В теор╕╖ ми вс╕, майже вс╕, зна╓мо, що ╤сус ╓ Спаситель. Коли в╕н вийшов, в╕н спас нас "... не з д╕л праведност╕, що ми ╖х учинили були, а з сво╓╖ милости через куп╕ль в╕дродження й обновлення Духом Святим,якого В╕н щедро вилив на нас через Христа ╤суса, Спасителя нашого,щоб ми виправдилисьЙого благодаттю, ╕ стали спадко╓мцями за над╕╓ю на в╕чне життя ", (див. Тит. 3:4-7 ).

╤ншими словами ╤сус- це в╕дпов╕дь Бога на ту насущну потребу, яка народилась ╕з п╕знання добра ╕ зла. В Н╕м ми одержу╓мо як прощення, так ╕ мудр╕сть вибору добра. Кр╕м прощення╕ мудрост╕ потр╕бна ще сила, чи не правда ? Якщо щось суперечить тво╖м особистим ╕нтересам, потр╕бно силу, щоб перемогти св╕й его╖зм. Для цього потр╕бн╕ д╕йсно як╕сь вищ╕ природн╕ сили. А коли нема просто сил на добре д╕ло, все залиша╓ться як ╓. Але тут де людина оч╕ку╓ сили, Божа порада про в╕ру. Через в╕ру в Бога в╕дкри╓ться доступ до небесно╖ сили. Нов╕й людин╕, т╕й, хто в╕рить в Бога, все можливе. Нав╕ть повернення в рай.

 

ЯК П╤ЗНАТИ БОГА

З японським ╕мператором не познайомилися на основ╕ слух╕в ╕ газетних допис╕в. Перегляд його с╕мейних в╕деоф╕льм╕в не да╓ тоб╕ право вв╕йти на його часну територ╕ю. В╕деоф╕льми ╕ книги можуть давати тоб╕ помилков╕ чуття про те, що ти знайомий з ╕мператором. Не вистача╓ сутт╓вого: ╕мператор не зна╓ тебе, ╕ тому ворота для тебе не в╕дкриваються. Щоб входити, ти повинен мати кого-небудь, який би пред`явив тебе йому. Якщо ти зна╓ш сина ╕мператора, доступ до його батька стане набагато легшим.

М╕ж Богом ╕ людиною ╓ т╕льки один посередник. Т╕льки ╤сус, син Божий, може пред`явити тебе Отцю. ╤ в╕н об╕ця╓ це зробити:

Отже, кожного, хто Мене визна╓ перед людьми, того перед Небесним Отцем сво╖м визнаю й Я.

( Див. Мт. 10: 32 )

Людину розд╕ля╓ з Богом не м╕зерн╕сть знань, не недостача розумово╖ д╕яльност╕ чи що-небудь под╕бне, а гр╕х. М╕цн╕ше, н╕ж люба ст╕на, гр╕х в╕дбива╓ нав╕ть сам╕ в╕дчайдушн╕ намагання людини наближатися до Бога. ╤з-за гр╕ху потр╕бен посередник, викупивший гр╕х сво╖ми д╕лами. Бог схвалю╓ одного ╓диного священника, ╤суса, свого сина.

---------- ------------ ------------ ------------ ---------------- ---

╤з-за Його смерт╕, таким чином, буде складатися для тебе в т╕м, що ти призна╓ш Господство ╤суса ╕ почнеш коритися Йому. Коли гр╕х викуплений, гн╕в не буде тебе так дуже роз`╓днювати з Богом (див. ╤в. 3:36) ╕ ти станеш учасником божого ╓ства ╕ п╕зна╓ш Його, а також будеш мати право називати Бога Отцем. Ставши учасником Божого ╓ства, ти в╕дчу╓ш як в тебе проснеться сильне бажання привезти все сво╓ ╕снування в повне згласування з волею Бога, яку ти п╕зна╓ш через Святого Духа! В╕н дасть тоб╕ мудр╕сть розум╕ти все написане в Б╕бл╕╖, учитись на д╕лах ╕нших в╕руючих ╕ бачити реч╕ сво╖ми очима. Святий Дух буде говорити тоб╕ слова Бога-ти навчишся слухати голос Бога.

( Див. Лк. 11:28, ╤в. 5:25, 8:47 ). Поводячись по слов╕ Бож╕м ти ожержиш емп╕ричне, основане, на опит╕ знання про Бога. ( Див. ╤в. 7:17 )

 

 

В╤РА

 

В ╕ р а - р у ш ╕ й н а с и л а

Вс╕ д╕ла людини засновуються на в╕р╕. Коли вона йде на роботу. на завод, мусить ранком вставати. Любина в╕рить, що за це одержить зарплату. Коли вона учиться профес╕╖, в╕рить, що п╕зн╕ше ця профес╕я принесе користь. ╤ нава╕ть,коли Адам с╕дав на жел╕знодорожн╕м вокзал╕ на визначений по╖зд, то головним при вибор╕ по╖зда була в╕ра в те, що саме цей по╖зд довезе його ближче до поставлено╖ мети. В╕ра була також основою ╕ вс╕х в╕йн, революц╕й, оброб╕тку земл╕ ╕ буд╕вництва дор╕г та канал╕зац╕й.

 

╤нод╕ в╕ра бува╓ слабкою, а ╕нод╕-сильною. Коли рибак збира╓ться на рибалку, в╕н неупевнений в улов╕, але те, що в╕н йде на риболов, явля╓ться св╕дком про достатню в╕ру в цьому випадку. ╤ по к╕нцевим результатам сво╓╖ прац╕ рибалка оц╕нить, чи був в╕н правий. Улов або додасть йому в╕ри, або забере.

 

 

В╤РА ╤ СИМВОЛ В╤РИ

 

 

В╕ра видна завжди в д╕лах. Якщо ти в╕риш, що президент тво╓╖ держави видав указ ╕ в змоз╕ проконтролювати його виконання, то ти, очевидно, п╕дчинишся йому, наск╕льки це з твого боку можливо. В╕ра ╕ д╕ла безсл╕вно в╕дпов╕дн╕ один одному. Якщо ти в╕риш, що на тво╓ м╕сто впаде через деякий час атомна бомба, то мало в╕риться що ти чита╓щ цю книгу дома ...

Часто слова д╕лам не в╕дпов╕дають. Тому ╤сус говорить ( див. Мт. 7:21 ): "Не кожен, хто каже до Мене: " Господи, Господи !" ув╕йде в Царство Небесне, але той, хто викону╓ волю мого Отця, що на неб╕".

В часи римського ╕мператора, скажем Нерона, християни в╕тали його чин словами " ╤сус ╓ Господь". ╤ в╕дпов╕дь на прив╕тання чину римського панування- " Нерон ╓ Господь". Держави мирились зразу п╕сля рукостискання. Набагато п╕зн╕ше появились символи в╕ри ╕ публ╕чн╕ заяви, але це вже ╕нша ╕стор╕я. Длбре запам`ятати, що у "вор╕т небесних" символу в╕ри. Там знають д╕ла сво╖, т╕, як╕ ти зробив меншому братов╕ ╤суса (див. Мт. 25:31-46 ). Все буде видно ╕з того, як любиш ти свого брата. Не обдурюйся пустими словами.

 

 

ХРАМ

 

Бог вислав людину ╕з раю " на сх╕д"- обробляти землю, ╕з яко╖ вона взята, ( див. Бт. 3:23 ). Рай не м╕сце для гр╕ховно╖ людини, ╕ на земл╕ вона соб╕ нашкодить менше, якщо залиша╓ться в пол╕, яке вона обробля╓, ╕ урожаю, з якого вона кормиться. Швидко, однак, появились централ╕стичн╕ прагнення. На перших стор╕нках Б╕бл╕╖ знаходим розпов╕дь про Вав╕лонську вежу, про нам╕ри людства виразити свою одинок╕сть без Бога. Не сподобалось народу скромне життя хл╕бороба. Вони сказали:

Збудуймо соб╕ м╕сто та вежу, яка сягала б аж до неба. ╤ вчин╕мо для себе ймення, ран╕ше, н╕ж розс╕╓мся по поверхн╕ земл╕.

( Див. Бт. 11:3-9 ).

Бог не допустив усп╕ху цим першим космонавтам. Бог под╕лив народи на р╕зн╕ мови ╕ роз╕слав ╖х по вс╕й поверхн╕ земл╕. П╕сля першо╖ спроби людства варто чекати ╕ ╕нш╕, але ╕ надал╕ будь-яке почате без Любов╕, без ╤стини, без Життя д╕ло- беззаконне.

В сорону в╕д Вав╕лонського технолог╕чного центру в╕двйшоа людина, яко╖ ╕м`я Авраам. Про нього говориться, що в╕н був товаришем Бога, (див. 2 Пар. 20:7). Бог так ц╕нив цю дружбу, що заключив союз з ним ╕ пооб╕цяв дати землю (по-грецьки " космос") його нащадкам.

( Див. Рим. 4:13 ╕ Бт. 12:1, 21:12 ).

Коли Авраам жив в шатрах ╕ кочував ╕з одн╕╓╖ земл╕ на ╕ншу, то Бож╕ д╕ла на земл╕ були в два рази кращ╕ цього. Бог не м╕г рад╕ти людиною, яку в╕н створив, тому, що вона в╕д╕йшла в╕д ╕стини ╕ любов╕. Люблячий Бог Отець чувся бездомним, б╕дним. ╤нколи В╕н розмовляв з Авраамом ╕ з його нащадками ╕з горючого куща, ╕нод╕ вв╕ сн╕, а бувало, що ╕з палаючого жертвуючого вогню.

Бог п╕клувався про Авраама, виконував сво╓ об╕цяння про союз з ним. Авраам одержав багато нащадк╕в. Через дек╕лька стол╕ть вир╕с походячий в╕д Авраама народ ╤зра╖ля до шестисоток тисяч ╕ йшов ╕з ╢гипту до земл╕, об╕цяно╖ Богом. По дороз╕ туди виявилось, що народ не знав Бога, ╕ тому ╖м дан╕ були письмов╕ кер╕вництва до д╕й в самих важливих випадках життя- так називаючий закон- ╕ ╕нструкц╕╖ по буд╕вництв╕ спец╕ально╖ палатки- скин╕╖ запов╕ту.

Скин╕я запов╕ту була побудована по вказ╕вках Божих, але так, як народ зробив соб╕ золотого бика ╕ рел╕г╕йно поклонявся йому, скин╕я запов╕ту була поставлена за межами ╤зра╖льського стану. Скин╕я запов╕ту була Божим житлом серед ╕зра╖льтян.

По бажанню ╤зра╖ля Бог дав ╖м царя. Другий по порядку царь Давид (помер приблизно в 972 роц╕ до нар. Хрмста ), хот╕в зробити Богов╕ нерушимий храм, але Бог т╕льки його сину Соломону дозволив зробити його, так як Давид, самий начитаннмй в св╕т╕ поет, багато воював в кровавих боях.

Соломон орган╕зував велике свято, щоб присвятити побудований храм для Бога. Звернувшись до Бога, в╕н сказав:

Господь промовив, що В╕н пробуватиме в мрац╕. Будучи, я збудував оцей храм, на оселю Тоб╕, м╕сце Твого пробування нав╕ки ! ( Див. 3 Цар. 8:11-13 ).

П╕сля посвящ╕ння храму ╕ п╕сля того, як ╕нш╕ буд╕вництва Соломона завершились, Бог явився Соломону ╕ в╕дпов╕в на просьби Соломона, про як╕ в╕н говорив при посвящ╕нню.Бог поставив перед собою мету на основ╕ яко╖ в╕н буде в╕чно перебувати в побудован╕м для нього храм╕, (див. 3Цар. 9:1-9). Три рази в р╕к чолов╕ки ╤зра╖ля повинн╕ були збиратися у скин╕╖ Бога, по одному тижднев╕ кожен раз. Таким чином народ одержав право збиратися навколо житла Божого.

Через дек╕лька в╕к╕в храм був зруйнований, тому що не виконувалась умова, яку на початку поставив Бог. П╕сля цього хпам добудовували ще к╕лька раз. В той час, коли народився ╤сус, ╢русалимський храм був центром богослуж╕нь ╤зра╖ля.

Руйнування храму було кожний раз в╕дпов╕дно на невиконування т╕╓╖ умови, яку було пов╕домлено при посвячуванн╕ в╕дкриття храму "Соломонового". В в╕дпов╕дь Соломону Бог, частково, сказав:

Якщо ж справд╕ в╕двернетеся ви та ваш╕ сини в╕д Мене, ╕ не будете дотримувати запов╕дей Мо╖х, що Я дав вам, ╕ п╕дете, ╕ будете ╕ будете служити ╕ншим богам, ╕ будете вклонятися ╖м, то Я винишу ╤зрв╖ля з поверхн╕ земл╕, яку дав ╖м, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, в╕дкину в╕д м╕сця Свого. ╤ стане ╤зра╖ль за припов╕стку та за посм╕ховище серед ус╕х народ╕в!

( Див. 3Цар. 9:6-7 ).

Сьогодн╕, приблизно 1900 назад говорять, що в╕д того храму залишилась ще одна ст╕на- ст╕на плану. Якщо це так ╓, то ╕ вона буде розвалена, тому що написано, що в╕д храму ╢русалимського не залишиться каменя на камен╕ до основи не зруйнованого.

Час кам`чного храму, уже пройшов- пройшов уже тод╕, коли ╤сус бродив по вулицям ╢русалиму. Тому що все значне, що було в Божих появах, скин╕╖ об`явлення, храмових спорудженнях, законах ╕ пророках- жило в ╕стотност╕ ╤суса. Бог жив в ╤сус╕, ╕ з тих п╕р людське т╕ло стало житлом, скин╕╖ об`явлення ╕ храмом Божим. ╤ п╕сля вознес╕ння Христа знову одесную Бога Отця- його т╕ло, його народ живе на земл╕ до сих п╕р ╕ заснову╓ собою храм, зв╕дки пост╕йно линуть в небеса молитви: "Отче наш, що ╓ на небесах. Нехай святиться ╕м`я Тво╓! Нехай прийде Царство Тво╓! Нехай буде воля Твоя ╕ на земл╕, як на неб╕! Хл╕б наш щоденний дай нам сьогодн╕. ╤ прости нам провини наш╕, як ╕ ми прща╓м виноватцям нашим. ╤ не введи нас в спокусу, але визволи на св╕д лукавого".

В молитв╕ "Отче наш" ми в╕дм╕ча╓м, що бог живе на неб╕, але по народ╕ ╤суса видно, що В╕н живе також ╕ набагато ближче, як написано:

Бо так промовля╓ Високий ╕ П╕днесений, нав╕ки Живущий, ╕ Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височин╕ та в саятин╕, ╕ з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, ╕ щоб оживляти серця згноблених!

( Див. ╤с. 57:15 ).

Бог бореться за чистоту свого храму. ╤сус очистив вельми р╕шуче ╢русалимський храм в╕д комерсант╕в. Такий же процес почина╓ться з людиною, яка в сво╓ серце.

П╕сля вознес╕ння ╤суса кам`яних храм╕в б╕льше не будували. Бог жив в двох м╕сцях: на небесах ╕ в серцях тих людей, як╕ його приймають. Право збиратися стало торкатися любих м╕сць ╕ час╕в, т╕льки. щоб це було во ╤м`я ╤суса. Спец╕альних завдань не вимага╓ться, тому що " де дво╓ або тро╓ з╕бран╕ во ╕м`я мо╓, там я буду посеред них".

( Див. Мт. 18:30 ).

Зникне ╕ цей храм , побудований ╕з людського т╕ла. Але, незабудь, у нас ╓ в╕чне житло у Бога на небесах, житло нерукотвориме. ( Див. 1 Кор. 5:1-10 ). Тод╕ не треба б╕льше храму, так як Бог буде завжди у всьому. Тод╕ не буде б╕льше в╕йн, н╕хто не буде бездомн╕м. (Див. 1 Кор. 15:22-28 ).

 

 

СОЮЗ

 

╤сус заключив Союз м╕ж Богом ╕ людиною. Назва нашого союзу- Новий Союз по кров╕ ╤суса. М╕сце знаходження Союзу ╕ документи його у Бога на небесах, на висотах куди н╕що нечисте або нечесне приблизитися неможе. ( Див. Вх. 32:32, Фил. 3:20, Об. 21:27 ).

Члени Союзу залишають все, що явля╓ться злом по стандартам Божих. Посредник Нового Союзу- наш Господь ╤сус. Бог в ньому ╕ В╕н затверджений Отцем. ( Див. Мт. 17:5 ). В╕н народжений людством ╕ пред`явля╓ перед Богом св╕й народ.В╕н ╓диний священник, визнанний Союзом. ╤нших посередник╕в м╕ж Богом ╕ людиною не ма╓.

Народ Нового Союзу- це народ, який визна╓ володарювання ╤суса ╕ в н╕м сто╖ть. Народов╕ Союзу Бог приготовив непохитне Царство.

Членом Нового Союзу ста╓, народжений в╕д духу Божого через слово Боже. Права людини в Цврств╕м Бож╕м вступають в силу, коли ув╕руюча людина визна╓ володарювання ╤суса ╕ прийма╓ хрещення. Хоещення- пограничний пункт в Царство Бога. П╕сля хрещення людина одержу╓ Божий Дух. З одержанням Божого Духу, людина вступа╓ в сп╕лкування з Богом. Одержавша Божий Дух назива╓ться Новою людииною. Народжен╕ в╕д Бога д╕ти Нового Союзу вс╕ брати. Духом в╕дбува╓ться сп╕лкування з Богом ╕ м╕ж братами.

Союз не збира╓ н╕яких вноск╕в, тому що ╤сус заплатив кров`ю сво╓ю гр╕хи народу свого. Наоборот В╕н, який не пожал╕в Сина свого, дару╓ народов╕ Союзу все необх╕дне, ╕ б╕льше всього, шо т╕льки народ Союзу у нього во ╕м`я ╤суса не попросить.

Новий Союз по кров╕ ╤суса- це ╓диний союз, який ставить правильну мету ╕ в сиилах ╖╖ виконувати. Голов╕ Союзу дано всю владу на небесах ╕ в ф╕зичн╕м всесв╕ту. В милосердност╕ сво╖й В╕н ще стриму╓ться у виконанн╕ приказу над людьми, обманутими гр╕хом, щоб дати в темряв╕ боукаючому людству шанс- спастися в царство. Для спас╕ння людей В╕н пропов╕ду╓ посередництвом народу свого в св╕т╕ ╓вангел╕╓ про прощення гр╕х╕в ╕ Царство Боже.

Союз по структур╕ сво╖й явля╓ться загальнозахоплюючим Союзом, де слухнян╕ члени не виступають в ╕нш╕ союзи, сусп╕льства, державн╕ ╕ во╓нн╕ об`╓днання, рел╕г╕йн╕ сусп╕льства, секти, пол╕тичн╕ парт╕╖ ╕ ╕нш╕ под╕бн╕ орган╕зац╕╖, а також не передають вищеперерахованим орган╕зац╕ям сво╖х прав або будь-яких уповноважень в╕д свого ╕м`я.

( Див. 2 Кор. 6:14 ╕ Мр. 12:17 ).

Статут Союзу записаний в серцях громадян Союзу в духовн╕м народженн╕ через Духа життя, за допомогою якого вс╕лякий громадянин Союзу ма╓ з`╓днання з Отцем, в╕д якого ╕дуть ╕ статут ╕ сила ╕ розум для виконання постанови. Про приципи постанови розказано в Б╕бл╕╖.

Голова Союзу-Спаситель, тому що в╕н спас народ Союзу в╕д пануючих в цьому св╕т╕ образу життя ╕ думок, ╕ в╕д тих покарань, як╕ повинн╕ нам були дан╕ по тим гр╕хам, як╕ ми робили до того, як прийшли до в╕ри.

( Див. Гал. 3:13 ).

Голова Союзу- визволювач, тому що В╕н виконав вимагання закону досконалост╕ ╕ прив╕в нас до ╓дност╕ з Богом через в╕ру,

( див. Гал. 3:19 ╕ Еф. 2:12-22 ).

Голова Союзу ╤сус- голова Царства, Господь, який приведе народ Союзу до слави Божо╖ через свободу слави д╕тей Бога.

Прапор Союзу- вза╓мна любов м╕ж народом Союзу.

 

 

ГОЛОВНЕ СПОВ╤ЩЕННЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

 

 

Головне, що народ ╤суса несе в св╕т,- це об`ява про те, що наш Господь ╤сус, хоча його роз╕п`яли на хрест╕ для викуплення людських гр╕х╕в, жив ╕ явля╓ться царем, суд`╓ю, ╕ верховним священником свого Царства, ╕ що В╕н спрямову╓ владу свою на те, щоб, в його Царств╕ виконувалась добра воля Бога до людини. Ця об`ява про викуп людства в Царств╕ Бож╕м називають ╢вангел╕╓м ╕ благою в╕сткою. В принцип╕, ╓вангел╕╓- це обмежене в час╕ пропонування св╕ту бунтовщикам на дуже виг╕дних умовах.

Короткий ╕ ясний переказ ╓вангел╕я назива╓ться пропов╕ддю. В Б╕бл╕╖ ╓ багато приклад╕в пропов╕д╕, як наприклад, мова Петра в дом╕ Корнмл╕я, (див. Д╕╖ 10:34-43 ), мова Павла в Ант╕ох╕╖ Писид╕йськ╕й, (див. Д╕╖ 13:16-14:43 ) ╕ т. д.Часто пропов╕дь на публ╕чн╕м м╕сц╕, на площ╕, з╕браним там людям. Очевидно, що пропов╕д╕ записувались в Б╕бл╕ю в скорочен╕м вид╕, в ╕нш╕м випадку, наприклад, мова Павла в ареопоз╕, продовжувалась би не б╕льше двох хвилин.

╢вангел╕╓, слово про викуп ( ╕нструктаж про те, як спастись ), ╕ Царств╕ Небесн╕м,- це в╕дпов╕дь Бога на насущну потребу св╕ту. Ворожнеча з Богом (╕стиною ╕ любов`ю ) явля╓ться причиною царюючих в ц╕л╕м св╕т╕ страждань ╕ б╕д. Допомога, яку людина вказу╓ до себе под╕бн╕й за рахунок сво╖х сил, може бути в становищ╕ в╕дкинути на будь- який час, на майбутн╓ випробовування б╕ди, але як голосить ф╕нська погов╕рка: " Принесена вода в криниц╕ не трима╓ться". Т╕льки почувши голос Бога людина ста╓ " джерелом живо╖ води". Пропов╕дь- це монолог. Тому в текстах Б╕бл╕╖ не ма╓ н╕одного випадку, де б пропов╕дь проводилась для в╕руючих слухач╕в. В╕руюч╕ розмовляють один з одним, м╕ж ними ╕сну╓ ╕ двухсторонн╕й контакт друх з другом ╕ двухсторонн╕й контакт з Богом. Пропов╕дь може проводити хто завгодно ╕з в╕руючих громадян Царства. В в╕дношенн╕ до непосвячених, всякий п╕дданий Царству, як чолов╕к так ╕ ж╕нка, явля╓ться священником. В лист╕, який знаходиться на територ╕╖ сучасно╖ Туреччини, в╕руючий Петро пише:

Господа Бога свят╕ть в серцях ваших: ╕ будьте завжди готовими на в╕дпов╕дь кожному, требуючому у вас в╕драхунку про над╕ю, що в вас, ╕з лаг╕дн╕стю та зо страхом.

( 1Петр. 3:15 ).

Першу пропов╕дь проводив Петро п╕сля воскрес╕ння ╤суса на свят╕ збирання врожаю в м╕ст╕ ╢русалим╕. Приблизно 3000 слухач╕в ув╕рували ╕ прийняли хрещення. ( Див. Д╕╖ 2:14-41 ).

╢вангел╕╓ або благу в╕стку може вестти хто завгодно ╕з учн╕в. Ув╕рувавш╕ повинн╕ сп╕лкуватися з б╕льш опитними в╕руючими, поради питати т╕льки у них. З питаннями та з порадами в╕руючий, п╕сля хрещення може, ╕ в першу чергу повинен, звернутися до Святого Духа. Петро вчився в ╤суса близько 3 рок╕в насамперед, н╕ж одержав разом з ╕ншими апостолами в оп╕ку молодих в╕руючих. Варнава ╕ Павло наставляли ц╕лий р╕к в Ант╕ох╕╖ С╕р╕йськ╕й в ход╕ року брат╕в, як╕ ув╕рували через пропов╕дник╕в ╕з К╕пру ╕ А╕вн╕чно╖ Африки. Павло учив сво╖х духовних д╕тей в Кор╕нф╕ 18 м╕сяц╕в ╕ т. д.

Упредставник╕в Царства Божого для непосвячених ╓ т╕льки одна запов╕дь: признай панування ╤суса ╕ почни повиновуватись йому. В нашу задачу входить не складання закон╕в ╕ вказ╕вок ╕ншим державам, а проголошення Царства Бога. Але кожний в╕руючий нехай стара╓ться ясно ╕ просто виговорити головн╕ положення, щоб ╕ далекий в╕д в╕ри зм╕г зрозум╕ти, в ч╕м питання, ╕ потр╕бно зробити висновки ╕з того, що йому п╕дходить. Такими головними положеннями являються:

що говорячий зна╓ осовисто Господа, так як в╕н у пропов╕д╕ може на сво╖м опит╕ засв╕дчити, що ╤сус живий;

що говорячий розпов╕да╓ що ╓ пободн╕сть, починаючи з того р╕вня, на як╕м, як в╕н бачить, знаходиться слухач. Приклади р╕зних п╕дход╕в до теми дивись в розмов╕ Павла до грецьких ф╕лософ╕в в Аф╕нах (див. Д╕╖17:22-31 ),в мов╕ Филипа еф╕опському вельмоз╕ ( див. Д╕╖ 8:26-39 ) ╕ в мов╕ Петра ╓вреям в ╢русалим╕ ( див. Д╕╖ 2:14-40 ) ╕ не╓вреям в дом╕ Корнил╕я, ( див. Д╕╖ 10:25-48 );

що говорячий показу╓ побожн╕сть ╤суса ╕ поясню╓, що в╕н той самий Спаситель, Цар ╕ Суддя, про якого пророкували пророки ╤зра╖ля, ╕ розказують головн╕ моменти його земного перебування: народжений в ╓врейськ╕й с╕м`╖, в В╕фле╓м╕ ╤юдейськ╕м приблизно 2000 рок╕в тому назад, д╕яльн╕сть пропов╕дника ╕ ц╕лителя натхненна божим уповноваженням ╕ вихованням учн╕в, розп`ятий був на хрест╕, воскрес ╕з мертвих на трет╕й день ╕ возн╕сся на небеса з земл╕ , ╕ приходив через 7 тиждн╕в в╕д розп`яття до тих, хто прийняв його ╕ пооб╕цяв повернутися в слав╕ ( див. Д╕╖ 13:23-37 );

що говорячий поясню╓ значення смерт╕ ╤суса для просто╖ людини: юридичну основу милост╕ Бога до людини- смерть ╤суса безгр╕шного за гр╕хи будь- яко╖ людини для того, щоб людина впустила Святого Духа ╕ стала, таким чином, учасником Божого життя, для того, щоб змогла вернутися Новою людиною в Божий рай, ( див. Д╕╖ 10:42-44 );

 

що говорячий показу╓, шо Царство Бога уже зараз м╕ж нами, що воно ╓дине реальне Царство, яке варту╓ уваги, ╕ ╓дина м╕цна держава.

шо говорячий розказу╓ про те, що ласку Божу можно одержати т╕льки в назначений ним строк: т╕ ж, котр╕ в час милостивних дн╕в його не змирились з Богом, будуть засуджен╕ по д╕лам сво╖м без ласки, справедливо;

що говорячий заклику╓ слухач╕в постанову Божу про примирення в ╤сус╕, рекоменду╓ прийнявшим цю ухвалу прийняти водне хрещення , ╕ викону╓ ╕нш╕ функц╕╖ духовного батька.

 

 

 

ВИХ╤Д

 

╤з-за гр╕ху людини була послана на землю. Як т╕льки гр╕х зняти, почина╓ться повернення в Небесний рай, вих╕д ╕з м╕сця посилання .

Коли гр╕х людини знятий, ╖╖ розум зв╕льню╓ться в╕д рабства гр╕ху. Вона почина╓ д╕яти здоровим образом. ╥╖ з╕р буде в╕дновлений. Коли гр╕х б╕льше не ослаблю╓ ╖╖ мозок, вона почина╓ бачити реч╕ такими як вони ╓. Коли в╕н тепер побачить д╕ла людей, то вони визвуть у нього в╕двернення. Людина почина╓ шукати вих╕д ╕з рабства гр╕ху не т╕льки розумом, а й д╕лом.

В св╕т╕ ╓ багато нам╕р╕в зв╕льнитися в╕д гр╕х╕в, котр╕ не виправили ситуац╕╖ речей. Безл╕ч безц╕льних ╕ згубних революц╕й ╕ програм. Тому потр╕бно усв╕домити т╕льки т╕ випадки, як╕ в╕но╕вались усп╕хом. Перший ╕з них був Ной, який знайшов мил╕сть в очах Божих. Лот, родич Авраама, був виведений ╕з м╕ста Содом до розруйнування м╕ста. ╤сус запросив таможника ╕м`я його Закхей ╕з дерева до нього додому.

Люди под╕бн╕ на Закхея добре розум╕ють, як складно бути праведним серед роду людського. ╤сус, однак, зам╕тив його серед сотк╕в ╕нших, ╕ не випадково. Бог серцеводячий. Тод╕, коли люди рахували вс╕х таможник╕в злод╕ями, т╕льки Бог ╕ Закхей знали, як ц╕ д╕ла ╓ нвсправд╕. ╤ на всякий випадок Закхей говорить: " Якшо я усе-таки у когось забрав лишн╓ ╕ вчетверо поверну йому.

Соц╕альне в╕дношення людини оприд╕ля╓ться ╖╖ в╕дношенням до ╕нших людей. Як частина свого сусп╕льства вона ста╓ сп╕вучасником ╕ винуватцем за вс╕ гр╕хи, як╕ допуска╓ ╖╖ сусп╕льство. ╢диним вих╕дом для людини залиша╓ться вих╕д ╕з сусп╕льства. Не т╕льки в╕дказ в╕д нього веде до чого- небудь. Потр╕бно знати куди , як ╕ з ким. В ц╕й книз╕ ми говорим про Авраама, якому Бог сказав:

Вийди зо сво╓╖ земл╕, ╕ в╕д родини сво╓╖, ╕ з дому батька свого до Краю, який Я тоб╕ покажу. ╤ народом великим тебе Я вчиню, ╕ поблагословлю Я тебе, ╕ звеличу ймення тво╓,- ╕ будег ти благословенням. ╤ поблагословлю, хто тебе благословить, хтож тебе проклина╓, того прокляну. ╤ благословляться в тоб╕ вс╕ племена земл╕ !"

( Див. Бт. 12:1-3 ).

 

 

 

 

 

Вих╕д Авраама був близько 4000 рок╕в назад. Але слова не забут╕. Пам`яткою цього ╕сну╓ ╤зра╖льський народ ╕ насл╕дки ╤суса , як╕ запрошують сл╕дуючих словами: " Сл╕дуй за мною". Сусп╕льство, яке сл╕ду╓ за ╤сусом по-грецьки назива╓ться словом Еклес╕я- викликан╕ назовн╕, ╕з куди-небудь.

Сучасники Авраама не рахували вих╕д Авраама особливо значним д╕лом. Вони дали йому пр╕звисько " ╕вр╕"- ╓врей, який перейшов на ╕нший б╕к р╕ки Фрат. Але в ход╕ дек╕лькох тисячол╕ть приймання загострились.

Сусп╕льство регулю╓ меж╕ перем╕щення сво╖х громадян. Якшо меж╕ широк╕ , говорять, що сусп╕льство л╕беральне, терпиме. Терпим╕сть мало ма╓ значення, б╕льш важлив╕ше, до чого воно проявля╓ свою терпелив╕сть. Коли нащадки Авраама, близько 3500 рок╕в назад, збирались виходити з ╢гипту, голова ╢гипту пробував вс╕лякими доступними йому способами перегородити вих╕д Божого народу. Коли в╕н вже н╕чого б╕льше не зм╕г, то сказав: " ╤д╕ть, служ╕ть Господев╕ ! Т╕льки ваш╕ в╕вц╕ ╕ худоба хай залишаються тут. Хай ваш╕ ж╕нки ╕ д╕ти п╕дуть з вами". ( Див. Вх. 10:24 ). Фараон пробував торгуватися з Богом, але Мойсей сказав в╕д ╕мен╕ Бога:

... не зостанеться ан╕ копита, ...( див. Вх. 10:26 ).

╤зра╖ль повинен був перервати вс╕ляку залежн╕сть в╕д ╢гипетських ф╕гур влади. Якщо б залишились нерозв`язан╕ питання, фараон м╕г би пот╕м опиратися на них ╕ сказати про ╖зра╖льтян. що в╕н дозволив ╖м служити Богов╕, щоб керувати ними в майбутньому. Бог нав╕ть не розглядав питання про те, хто кращий, чи б╕льш достойний. Бог розв`язав юридичн╕ птання , встановлюючи закон про жертвоприношення. Той, хто пожертвував ягня, продбав мил╕сть ╕ збер╕г життя, а той, хто не виконав пред`явлений спос╕б для одержання милост╕, був наказаний. Суд проходив справедливо, а не так, як фараонов╕ здавалося. Коли ╤зра╖ль оп╕сля перейшов через море ╕з ╢гипту, Вих╕д був зд╕йснений. Дальше ╤зра╖лем керував Бог. Вих╕д ╤зра╖ля явля╓ться образом цього виходу, який звершу╓ться кожним учнем ╤скса, який переходить ╕з влади темряви в Царство Боже.

 

 

ГОЛОВНЕ ДЛЯ В╤РУЮЧИХ

 

В ╤суса спитали: " Учтелю! яка запов╕дь найб╕льша в Закон╕?" В╕н же в╕дпов╕в: " Любт Господа Бога свого вс╕м сердцем сво╖м, ╕ вс╕╓ю зушею сво╓ю, ╕ вс╕╓ю сво╓ю думкою. А друга однакова з нею: Люби свго ближнього, як самого себе". На двох цих запов╕дях лежить увесь Закон ╕ Пророки". Закон Старого Союзу ( Старого Запов╕ту ), який був проголошений через Мойсея ╕ пророк╕в, оприд╕лив народов╕ ╤зра╖ля нижн╕й край ╖х д╕яльност╕: " ближнього, як самого себе". Якщо ти повечеряв, то ти повинен накормити також ближнього свого, в крайн╕м випадку, до тако╖ степен╕, як ╕ ти по╖в. Принцип тут такий самий, як ╕ в Мойсея: ф╕фти-ф╕фти ╕ торт наполовину. Але закон, торта, не визначав верхньо╖ границ╕: сус╕дов╕ можно дати ╕ кращу ╖жу, н╕ж самому з`╖сти.

Н о в а з а п о в ╕ д ь

Якщо ти в так назван╕й християнськ╕й кра╖н╕ пита╓ш, яка ╕з запов╕дей ╤суса сама важна, тоб╕ переважно в╕дпов╕дають словами Старого Запов╕ту: " Люби свого ближнього, як самого себе ..." Ця запов╕дь, однак, явля╓ться самою найголовн╕шою ╕з запов╕зей ╓врейського закону ╕ пророк╕в, яку ╤сус виконав ╕ перен╕с з собою на хрест, м╕няючи ╖╖ новою запов╕ддю про самов╕ддану любов.

Закон Старого Союзу, записаний на кам`яних скрижалях, шк╕ряних ╕ пергаментних свитах, легко забувався в буденн╕м шум╕, але закон Нового Союзу записаний в серцях д╕тей Союзу ╕ йому да╓ться ╕мпульс любов`ю Бога. Але й закон уже не цей: коли Господь заключив Новий Союз через кров свою ( див. ╢вангел╕╓ в╕д ╤вана, з розд╕лу 13 ╕ дальше), говорив в╕н присутн╕м при цьому учням. В дан╕й мов╕ вперше була пред`явлена також перша запов╕дь Нового Союзу ( див. ╤в. 13:34 ). Запов╕дь ця голосить:

Нову запов╕дь Я вам даю: Люб╕ть один одного! Як Я вас полюбив, так люб╕ть один одного й ви!"

В ц╕й же сам╕й мов╕, назван╕й Прощальною, ╤сус повторю╓ два рази:

" Оце Моя запов╕дь,- щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!"

Перша запов╕дь Нового Союзу не м╕стить б╕льше н╕ капл╕ ╕з "закону" психолог╕╖ д╕ловод╕в, а ╤сус установлю╓ м╕рою самого себе, д╕йсну любов: " Н╕хто б╕льшо╖ любов╕ не ма╓ над ту, як хто свою душу поклав би за друз╕в сво╖х". ( Див. ╤в. 15:12-13 ).

В запов╕д╕ Нового Союзу з`╓днюються дв╕ частини запов╕д╕ Старого Союзу таким чином, що в Нов╕м Союз╕ люблять брата також, як в Стар╕м Союз╕ Бога, найвище всього". Цим поясню╓ться, що в Нов╕м Союз╕ Бог живе в серц╕ дитяти сого посередництвом духа. Бог з нами, ╤ману╓л. Людина Нового Союзу- Нова людина, в як╕й перебува╓ Бог.

╤сус ототоднював себе з╕ сво╖м народом. Коли в╕н уже сид╕в по праву руку в╕д Отця на небесах, в╕н сказав пересл╕дуючому його цчн╕в Савлу: " Савл, Савл, нав╕шо ти пересл╕ду╓ш Мене? Думаю, що якби ╤сус з неба ол`явив про св╕й прих╕д в Хельсинки рано в середу на 9 годин, то напевно, його би зустр╕чала груп дуже великих чиновник╕в ╕ посланц╕в ╕нших народ╕в. Господь зна╓ про це ╕ тому В╕н зважу╓ людину на основ╕ того, як вона в╕дноситься до Його " меншого брата", ( див. Мт. 10:40-42, Мт. 25:31-46 ). Таке в╕дношення до брат╕в корисне ╕ нам: " Якщо ти бачиш ╤суса в брат╕ сво╖м, то любити його не важко.

Сл╕дуюча цитата ╕з листа Петра, уповноваженого посла Царя ╤суса до " вибраних пришельц╕в", проживаючих в р╕зних м╕стах Мало╖ Аз╕╖, на територ╕╖ сучасно╖ Туреччини, ( див. 1Петр. 4:8-11 ):

Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покрива╓ багато гр╕х╕в! Будбте гостинн╕ один до одного без нехот╕! Служ╕ть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники вс╕ляко╖ Божо╖ благодат╕. Коли хто служить, то служи, як в╕д сили, яку да╓ Бог , щоб Бог прославлявся в усьому ╤сусом Христом, що Йому слава та влада на в╕ки в╕чн╕, ам╕нь.

Образець, який дав про любов ╤сус, далекий в╕д чутливо╖ любов╕. Взагал╕, Б╕бл╕я говорить дуже мало про в╕дчуття. Справжня любов- це виконання вол╕ Бога в залежност╕ в╕д ситуац╕╖. Павло да╓ про це загальну вказ╕вку: " В нуждах святих приймайте участь", ( див. Рим. 12:13 ). Коли ви викона╓те це, то досяга╓те р╕вню, не як╕м ти ╕ брат тв╕й проявля╓те однакову турботу друг продруга, ( див. 1Кор. 12:25 ), В цьому ╕ зд╕йсню╓ться християнська р╕вноправн╕сть, ╕сотита, ╓гуал╕те,

( див. 2Кор. 8:8-15 ).

Не кажу це, як наказа, але пильн╕стю ╕нших досв╕дчую щир╕сть любови й вашо╖. Бо ви зна╓те благодать Господа нашого ╤суса Христа, Який, бувши багатий, зб╕дн╕в ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом. ╤ раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не т╕льки чинили, але перш╕ ви стали й бажати з минулого року. А тепер зак╕нч╕ть роботу, щоб ви, горливо бажали, так ╕ виконали б у м╕ру можности. Бо коли ╓ охота, то при╓мна вона зг╕дно з тим, що хто ма╓, а не з тим, чого хто не ма╓. Хай не буде для ╕нших полегша, а тягар для вас, але р╕вн╕сть для вс╕х. Часу тепер╕шнього ваш достаток нехай нестатков╕ ╖хньому допоможе, щоб ╕ ╖хн╕й достаток був на ваш нестаток, щоб р╕вн╕сть була, як написано: " Хто мав багато, той не ма╓ зайвини, а хто мало,- не мав недостач╕.

Щир╕сть любов╕ виявля╓ться бльше всього в твом способ╕ ведення господарства. На практиц╕ любов приводить част╕ше всього ф╕нських християн до р╕зкого пониження матер╕ального р╕вня життя. Радощ╕, б╕ди ╕ нужди пак╕станських брат╕в- п╕дметальщик╕в вулиць, стають нашими. Нужда мордвинських християн в Б╕бл╕╖ на р╕дн╕й мов╕ ста╓ нашим обов`язком. Наш╕ в╕лли,

и ╕ ╕грашки належать нашим братам, а ми сам╕ належимо Господев╕. Без ц╕╓╖ економ╕чно╖, так ╕ духовно╖ вза╓модопомоги християнство не буде н╕чим ╕ншим, як просто рел╕г╕╓ю, а, як в╕домо,- рел╕г╕я оп╕ум для народу. Р╕зниця м╕ж рел╕г╕╓ю ╕ любов`ю розкрива╓ться п╕д к╕нець,

якщо не ран╕ше, то тод╕, коли народи будуть засуджен╕ або в Царство блвгословенних

... бо прагнув Я,

╕ ви напо╖ли Мене:

був мандр╕вником,

╕ ви прийняли Мене:

був нагий,

╕ ви зодягли Мене:

був слабий

╕ ви в╕дв╕бали Мене:

був у в`язниц╕

╕ ви в╕дв╕дали Мене ...

або у в╕чний вогонь за неправиль╕ вчинки в однакових ситуац╕ях, ( див. Мф. 25:41-46 ).


КО╤ОН╤А

 

В грецьк╕м Нов╕м Запов╕т╕ слов╕ " алл╕лоус", друг друга, зустр╕ча╓ться близько сотки раз. Щоб скоро ознайомитися з принципоми вза╓мов╕дношення член╕в Христового т╕ла, рекомендую прочитати дан╕ в╕рш╕ Нового Звпов╕ту.

В Д╕яннях Апостол╕в Лука опису╓ взамов╕дношення сл╕дуючим образом:

╤ ... в╕н ( Петро ) засв╕дчив та вмовляв ╖х, говорячи: " Рятуйтесь в╕д цього лукавого роду! Отож т╕, хто прийняв його слово, охристилися ...

╤ вони пост╕йно перебували в науц╕ Апостл╕в, в сп╕лкуванн╕, ╕ в ламанн╕ хл╕ба, ╕ в молитвах.

Вс╕ в╕руюч╕ були вкуп╕, ╕ мали все сп╕льним. ╤ вони продавали ма╓тки та добра, ╕ вс╕м ╖х д╕лили, як кому чого треба було. ╤ кожного дня перебували вони однодушно у храм╕, ╕, ломлячи хл╕б по домах, поживу приймали ╕з рад╕стю та в сердечн╕й простот╕, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. ╤ щоденно до Церкви Господь давав тих, що спасалися.

( Див. Д╕╖ 2:41-47 ).

Община в ╢русалим╕ в той час уже нараховувала дек╕лька тисяч людей, а судячи по всьому вона була як одна велика с╕м`я. В к╕нц╕ свого листа в╕руючим в Рим╕, посол Христа Павло пред`явля╓ ╖м якогось Гая, який по словах Павла розм╕стив всю общину м╕ста. М╕сто цепевне було Коринф або м╕сто-порт Кенкреа, розм╕щене в10 к╕олометрах в╕д Коринфа, ( див. Рим. 16:23 ╕ 1Кор. 1:14 ).Такий образ життя називають кеновитним, в╕л грецьких сл╕в " койнос"-загальний, ╕ "б╕ос"- життя.

Приймаюча володарювання ╤суса, людина входить в хрещення Сина Божого. В ц╕й компан╕╖ вона стане сп╕вучасником Життя, смерт╕ ╕ воскрес╕ння Його. Людина також буде сп╕вроб╕тником Бога на р╕вних початках з ним, ( див. Мр. 16:20 ). В сво╖й Прощальн╕й мов╕ до учн╕в ко╕нон╕я також як ╕ в Пасхальн╕й молитв╕, явля╓ться головною темою. Щоб пригадати про це, приведем к╕лька в╕рш╕в в╕д ╤вана:

Перебувайте в Мен╕, а Я в вас! Як та в╕тка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградин╕, так ╕ ви, як в Мен╕ перебувати не будете. Я-Виноградина ви- галуззя! Хто в Мен╕ перебува╓, а я в ньому, той рясно зароджу╓. ...

Щоб були вс╕ одно: як Ти, Отче, в Мен╕, а Я- у Тоб╕, щоб одно були в Нас ╕ вони,- щоб ув╕рував св╕т, що Мене Ти послав. ...

╢дн╕сть з Христом можна дуже просто: слухатися Його. Якщо, однак, бути слухняним до др╕бниць,в б╕льшост╕ можна заблудитися. Коли я пов╕рив в 1963 роц╕, я н╕де не знайшов тако╖ общини, про яку говорять Писання. Але я знайшов одиноких в╕руючих, як╕ ходили в Дус╕, ╕ Бог назначав багато ц╕кавих зустр╕ч╕в, щоб познакомити нас друг з другом. З часом я став зустр╕чати уже б╕льш велик╕ общини.

Мета сп╕лкування- кр╕м св╕дчення для духовних людей-служити друг другу. Поск╕льки в Бож╕м Царств╕ виявлення явищ назначен╕ для загально╖ пользи, ти повинен п╕д╕йти на таку в╕дстань в╕д ╕нших член╕в общини, щоб т╕ харисмати д╕йшли ╕ до тебе. В╕дпов╕дно, ти повинен сам служити тим, що ьоб╕ дозволено Богом. Люба Божа община забеспечена будь-якими засобами до досконалост╕:

Бо св╕доцтво Христове м╕ж вами утвердилось

, так що не ма╓те недостач╕ в жодн╕м дар╕ благодат╕ ви, що оч╕ку╓те з`явлення Господа нашого ╤суса Хрста!

( Див. 1Кор.1:6-7 ).

Сп╕лкуванняд╕ьей Божих п╕длежало р╕зним нападам в ход╕ в╕к╕в. Про них буде в розд╕л╕ ╕стор╕╖ християнства.

 

 

ПРАВИЛЬНЕ НАВЧАННЯ

 

В наш час можна зустр╕ти в так названих християнських кра╖нах, в одн╕м ╕ т╕м же м╕ст╕ десяток сусп╕льств, називаючих себе " прихидим" або " общиною" або, нав╕ть "церквою", говорячи про те, шо т╕льки вони пропов╕дують в╕рне б╕бл╕йне слово Боже. Можна знайти р╕зн╕ символи в╕ри, декарац╕╖╕ думки, ╓ книги про в╕роспов╕дання. У деяких ╓ нав╕ть церковн╕ статути в доповненн╕ до Б╕бл╕╖. Значить, ╓ смисл сказати, шо ╓ правильна наука, якщо таке ╕сну╓. Я взяв, в╕рн╕ше,

зайняв для цього випадку повн╕стю текст другого послання ╤вана:

Старець- вибран╕й пан╕ та д╕тям ╖╖, яких я поправд╕ люблю, ╕ не т╕льки я, але й ус╕, хто правду п╕знав, за правду, що в нас пробува╓ й пов╕к буде з нами: нехай буде з вами благодать, мил╕сть, мир в╕д Бога Отця та ╤суса Христа, Сина Отцевого, у правд╕ та в любов╕! Я дуже зрад╕в, що м╕ж д╕тьми тво╖ми знайшов таких, що ходять у правд╕, як запов╕дь ми прийняли в╕д Отця. ╤ тепер я благаю тебе, пан╕, не так, н╕би пишу тоб╕ нову запов╕дь, але ту, яку ма╓мо в╕д початку,- щоб ми любили один одного! А любов ця- щоб ми жили зг╕дно з Його запов╕дями. Це та запов╕дь, яку ви чули в╕д початку, щоб ви зг╕дно з нею жили. Бо в св╕т ув╕йшло багато обманц╕в, як╕ не визнають ╤суса Христа, що прийшов був у т╕л╕. Такий-то обманець та антихрист! Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду. Кожен, хто робить переступ та не пробува╓ в науц╕ Христов╕й, той Бога не зна╓. А хто пробува╓ в науц╕ Його, той ма╓ ╕ Отця, ╕ Сина. Коли хто приходить до вас, але не приносить науки ц╕╓╖, не приймайте до дому його, ╕ не в╕тайте Його! Хто бо вт╕ка╓ його, той участь бере в лихих учинках його. Багато я мав написати до вас, але не схот╕в на папер╕ й чорнилом. Та маю над╕ю прибувати до вас, ╕ говорити устами до уст, щоб повна була ваша рад╕сть!

В╕тають тебе д╕ти вибрано╖ сестри тво╓╖.

Спочатку перев╕рим, чи добре ви волод╕╓те р╕дною мовою. Вище, кого називають антихрстом,- того, хто помилився в теор╕╖ христянства, або того, хто не ма╓ любов╕?

В╕рна Божа наука така проста, що перед нею ╕ сама проста безграмотна людина р╕вна усяк╕й розумн╕й, багат╕й ╕ могутн╕й в св╕т╕ ╕нш╕й на вигляд. " Саме найкраще в людин╕- ╖╖ милосердн╕сть", говорить Б╕бл╕я. Прекрасний божий св╕т ц╕нност╕в, я говорю вам.

Як╕в писав дванацятьом розс╕яним родам:

Коли ви Закон Царський викону╓те, за Писанням: " Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре".

( Див. Як.2:8 ).

Не ма╓ н╕яко╖ р╕зниц╕, якщо ми назвем цей закон царський: наукою, законом, запов╕ддю, догмою або золотим правилом. Завжди в╕н буде зм╕стовувати все. Якщо любиш брата свого, у тебе ╓ час порозмовляти з ним. Якщо любиш брата свого, веселишся з ним, якщо в╕н веселий. Якщо любиш брата свого, не в╕дступиш в╕д нього в тяжк╕ хвилини його життя. Якщо любиш брата свого, будеш шукати його сусп╕льства, з ним сп╕лкування , част╕ше, н╕ж сусп╕льства брата свого по т╕л╕. Якшо ти любиш брата свого, ти не роз╕б`╓ш пусту пляшку об кам╕нь, щоб кусочки скла не попали п╕д босу ногу брата твого або ворога твого, тому що ╕ брата ╕ ворога твого ти прикликаний любити.

Правильне навчання заключа╓ться в любов╕. Любов ╓ наша конституц╕я, наша ╕деолог╕я, наш св╕тогляд, наша стратег╕я ╕ наша наука. Правильне навчання- любов. Як╕ будуть усп╕хи у виконанн╕ цього навчання, залежить в╕д того, наск╕льки близько ми до Бога. Бог ╓ Любов, ╤стина, Життя. Любов╕ без ╤стини не ╕сну╓.

Слово " любов" використову╓ться в багатьох значеннях, як╕ м╕ж собою в╕др╕зняються. Д╕вчинка, яка хоче собаку, говорить, що любить собак, але одержавши собачку, вона може тримати ╖╖ б╕ля себе в багатоповерхов╕м буднку не спитавши думки собаки. ╤ коли хлопець хоче д╕вчину, то в╕н говорить про любов, але може мати ввиду зовс╕м ╕нше. Випутатися ╕з путаниц╕ понять помага╓ слово ╤суса: " Тож усе, чого т╕льки бажа╓те, щоб чинили вам люди, те саме чин╕ть ╖м ╕ ви,

( див. Мт. 7:12 ).

Навчись в╕др╕зняти сво╖ бажання в╕д потреби ╕нших людей ╕ навчись сружити.

Ми повинн╕ любити

-Бога

- брат╕в ╕ сестер

- самих себе

- ворог╕в

Трагед╕я людини в т╕м, що вона нав╕ть себе не вм╕╓ любити. Б╕льше менше людина творить так╕ д╕ла, як╕ ╖й шк╕длив╕. Тому Бог да╓ сво╖м людям сво╖ накази ╕ нам╕ри, щоб нам пресл╕дувати усякого ущербу. Але ╕ цим не були виключен╕ людськ╕ дурниц╕. Коли закон ╕ накази не помогли, Бог в сво╖й любов╕ п╕шов ще дальше: через св╕й дух Бог в╕дновлю╓ людину. Нова людина може уже не т╕льки губити себе, а може також любити себе ╕ свого ближнього.

В Б╕бл╕╖ не ма╓ спец╕ального наказу про те, що потр╕бно любити д╕вчат. Д╕вчата чи сестри чи вороги, а любити потр╕бно ╕ тих ╕ ╕нших. Але Б╕бл╕я ч╕тко нагаду╓ чолов╕кам про необх╕дн╕сть любити свою ж╕нку:

Чолов╕ки,- люб╕ть сво╖х дружин, як ╕ Христос полюбив свою Церкву ╕ в╕ддав за не╖ себе ...

Чолов╕ки повинн╕ любити дружин сво╖х так, як власн╕ т╕ла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.

( Див. Еф. 5:25-28 ).

Правильне навчанняне втриму╓ н╕якого символу в╕ри. Любов це справжн╕й символ в╕ри. Не сумуй про те, чи достатньо сильна твоя в╕ра

╤ сказали апостоли Господу: " Додай ти нам в╕ри!" А Господь скзав: " Коли б мали ви в╕ру, хоч як зерно г╕рчичне, ╕ сказали шовковиц╕ ц╕й: " Вирвися з коренем ╕ помадися до моря",- то й послухалася б вас! " Хьо ж ╕з вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як в╕н вернетьсяз поля: " Негайно йди та с╕дай до столу"? Але чи ж не скаже йому: "Приготуй що вечеряти, ╕ п╕дпережись, ╕ мен╕ прислуговуй, аж поки я ╖стиму й питиму, а потому ти сам будеш ╖сти та пити"? Так ╕ ви зробите все вам наказане, то каж╕ть: "Ми-н╕кчемн╕ раби, бо зробили лиш те, що повинн╕ зробити були!"

( Див. Лк. 17:5-10 ).

З першого погляду зла╓ться, що ╤сус не в╕дпов╕в на питання. Але в╕ра в Бога- це в╕ра, д╕юча любов`ю, ( див. Гал. 5:6 ). Нав╕ть мовлення ╤суса може здаватися непосл╕довним, якщо ми не звернем увагу на те, що любов ╓ умова в╕ри. Н╕яко╖ в╕ри в Бога не ╕сну╓ без любов╕, ( див. ╤в. 5:42-44 ). Любов- це направлення Божо╖ сили. Сила сама залиша╓ться в Бога. В╕рою ти просто в╕дкрива╓ш шлях Божо╖ вол╕.

Кр╕м любов╕ ╤сус в мов╕ з`╓дню╓ думки про служ╕ння ╕ прощення, (див.Мр. 11:22-25). Прощаюча, д╕юча любов`ю, в╕ра заставиь хворих ходити, гори танцювати ╕ забере сувор╕сть з лиця. Любовь з`явля╓ться з застосовуванням сили. Любов- влада Божа. Чудеса, як╕ творив ╤сус, заставили ╓врейських начальник╕в спитати у нього: " Якою Ти владою оце чиниш? ╤ хто Тоб╕ владу цю дав, що Ти це робив? ╤сус ╖м не в╕дпов╕в. ( Див. Мр. 11:22-33 ).

 

 

 

ХТО ╢ М╤Й БРАТ

 

В християнств╕, яке розд╕лились на р╕зн╕ секти, рлемена ╕ парт╕╖, царить неймов╕рне зм╕шання понять про те, хто ╕стинний християнин. В сам╕й побудов╕ питання ╓ р╕зн╕ вар╕анти:

 

- хто ╓ ближн╕й м╕й?

- хто ╓ в╕руючий?

- хто ╓ брат м╕й?

- хто ╓ христянин?

Б л и ж н ╕ й

Сусп╕льство Старого Запов╕ту, ╤зра╖ль, все походить в╕д Авраама. Вс╕ сус╕ди були одним народом, ближн╕ми ╕ родичами м╕ж собою ╕ у вс╕х була одна рел╕г╕я.

Сусп╕льство Нового Запов╕ту, ╕нтернац╕онал Бога, живе м╕ж ╕нших народ╕в св╕ту, ╕ тому не в кожн╕м сус╕д╕ можна затверджувати, що в╕н був п╕дданий Царству Божому.

Легкою, але не правильною в╕дпов╕ддю на питання ╕сну╓ затвердження, що вс╕ люди- брати. Це людське п╕дтвердження в╕докремлюють, переважно, притчею про милосердного самарянина, ( див. Лк.10:30-37 ), при цьому забуваючи, що в притч╕ самарянин допом╕г т╕льки потерп╕лому ╕ побитому чолов╕ков╕. Людей, учинивших пограбування, назвали розб╕йниками, без того, що ╖х соц╕альне ╕ економ╕чне б╕дуюче становище було б виправлене, не говорячи про моральн╕ утруднення. В наведен╕м ╤сусом приклад╕, ближн╕м став самарянин, тому що в╕н змилосердився ╕ пом╕г, а розб╕йник залишився розб╕йником.

Х р и с т и я н и н

Слово " християнин" виникло в С╕р╕╖. Його придумало м╕сцеве населення С╕р╕йсько╖ Ант╕ох╕╖. Християнами посли називатися люди, як╕ тим чи ╕ншим образом в╕дносились до Христа. Таким чином, слово "християнин" стало в╕дноситись до всього християнства, до тих, хто рахквав себе правов╕рним, так ╕ до тих, кого ц╕ правов╕рн╕ рахували лжеучениками, називабчи ╖х то ╓ретиками, ╕ншими ╕менами. Р╕зно╕менн╕ групи, так названих правов╕рних християн, всю ╕стор╕ю християнства пересл╕дували, а також названих християн- ╓ретик╕в. Так як, по писан╕ю, Дух Бога не перебква╓н╕ в як╕м уб╕йц╕ пост╕йно,

(див. 1╤в.3:13-17), то нам не варту╓ ╕ питатись, хто ╓ християнин. Потр╕бно також розум╕ти, що слово "християнин" було придумане противниками християнсива под╕бно тому, як ╕ слово "╓врей"- придумане ворогами ╤зра╖ля.

 

В ╕ р у ю ч и й

Таких, як╕ в╕рять в ╕снування Бога, багато. Багато людей в╕рять також що ╓ в Япон╕╖- десь дуже далеко- ╕мператор. Вони в╕рять що в╕н ╓, але в голову ╖м не приходило коритися йому чи його законам. Тому важко знати, про яку в╕ру ╕де мова. Ми, правда, використову╓м слово "в╕руючий", але поважно т╕льки про таких людей, як╕ з Богом знайом╕ ╕ йому п╕длегл╕.

М╕ж ╕ншим ╕ Сатана в╕рить в Бога, ╕, нав╕ть бо╖ться Бога по- сво╓му, з╕ страхом ╕ тремт╕нням, тому що робить протилежне Богов╕. В╕н бо╖ться, що раптом Бог його спостигне до часу. Краще боятися так, щоб не робити те, що Бог не любить. Так що╕ слово в╕руючий н╕чого значного не означа╓.

Б р а т

Братство не залиша╓ питання про братство без в╕дпов╕д╕. Правда, як завжди, проста:

Коли хто визна╓, що ╤сус- то Син Божий, то в н╕м Бог пробува╓, а в╕н у Боз╕. (Див. 1╤в. 4:15).

Зовс╕м нескладно спитати у людини, хто тв╕й президент. Шведи, рос╕яни, естонц╕- вс╕ знають, хто ╖х вищий авторитет. Д╕ти Бога також знають свого Господа. Якщо вони тебе поважають, то скажуть.

Я працював б╕льше 10 рок╕в на одн╕й судноверф╕. ╤ якось спитав у вс╕х 43 прац╕вник╕в одного в╕дд╕лу проектно- конструкторського бюро, хто ╕з них призна╓ ╤суса Господом. Один- ╓диний ╕з 43 чолов╕к сказав, що ╤сус Господь, та ╕ то з такими в╕дговорами, як╕ зробили його признання без смислу. Б╕льша частина прац╕ник╕в входила в лютеранську церкву. Така ж под╕бна ситуац╕я виникла одного разу на вечер╕, коли на судноверф при╖хав в╕домий радянський винах╕дник заполяр╕╖, адм╕рал ╤ван Папан╕н. Гост╕ хот╕ли знати, хто ╕з присутн╕х в╕рить в ╕снування Бога. Гост╕ хот╕ли знати, хто ╕з присутн╕х в╕рить в ╕снування Бога. Н╕ один ╕з господар╕в чи гостей не дав позитивно╖ в╕дпов╕д╕. ╤ усе-таки господар╕ входили в ╓вангельсько-лютеранську церкву Ф╕нлянд╕╖ ╕ називались християнами.

 

Брати- це вс╕ т╕, у кого загальний батько. Так ╕ всякий, хто в╕д Бога народився, м╕й брат:

Кожен, хто в╕ру╓, що ╤сус- то Христос, той родився в╕д Бога. ╤ кожен хто любить того, хто породив, любить ╕ Того, хто народився в╕д Нього. (Див. ╤в.5:11).

Хоча в теор╕╖ можливо, що хтось ╕ обдурить, назвавши ╤суса Господом, а я усе ж таки рахую за брата усякого, хто признав ╤суса найвищим авторитетом. Якщо людина Господев╕ не пок╕рна, то моя братерська зобов`язанн╕сть помогти ╖й втриматись в ╤стин╕, в Любов╕, покм ╓ над╕я. Не кожний японець слуха╓ться т╕льки ╕мператора, ╕ м╕ж мо╖ми братами ти можеш зустр╕ти неслухнян╕сть Господа, але за ту неслухнян╕сть не т╕льки гублять п╕дданство, але коли ти йому поможеш, то зам╕тиш, як в╕н уже бродить. Люди можуть показати на нього пальцем ╕ сказати, що такий не може бути ╕стинно в╕руючим, а ти прояви терп╕ння до них, так як ╕ Бог проявля╓ по в╕дношенню до вс╕х.

Багато в╕руючих пройшли далекий шлях з м╕сця директора, залишивши всю мерзенн╕сть ╕ погань свого минулого полодення, а ╕нш╕ п╕шли ╕з-за тяжкого життя бомжами по вокзалах ╕ живуть в картонних ящиках н╕ж, щоб прийти до вор╕т В╕чного ╢русалиму. Направлення мандрування ╕ к╕нцевий його результат вс╕ вир╕шують.

В б╕бл╕йних писаннях брат╕в часто називають святими. Ф╕нське слово "пюхя" (святий) ма╓ сп╕льний кор╕нь з╕ словом "п╕ха" (огорожений дв╕р). Свят Бога- це окремий для служ╕ння Богов╕ народ. Найменший ╕з брат╕в святий, тому що дух Божий перебува╓ в ньому.

В грецьк╕й мов╕ слова брат ╕ сестра, аделфос ╕ аделф╕, розр╕зняються т╕льки за родаи. Так ╕ я, говорячи тут про брат╕в, маю на думц╕ як брат╕в, так ╕ сестер.

 

 

 

ОБЩИНА, ЕКЛЕЗ╤Я

 

Коли ми ув╕рували, то одержали в╕д Бога чисту сов╕сть. Ми признались в гр╕хах сво╖х, ╕ тому у нас б╕льше не ма╓ потреби ховати ╖х чи черезчур п╕дкреслювати. ╤ ми прийняли хрешення ╕ в╕д╕йшли з-п╕д влади гр╕ху.

Чиста сов╕сть робить можливим в╕дкрите, созидательное ╕ п╕клуюче в╕дношення м╕ж в╕руючими, друг з другом, ╕ м╕ж в╕руючим ╕ Богом.
Коли ми говорим з людиною, з нечистою сов╕стю, то вона не може бути з нами в╕дкритою, тому що у не╖ ╓ що сховати. Дух Божий, перебуваючий у нас, в╕дкрива╓ нам його тайну ╕ таким чином люжина з нечестивою сов╕стю в╕дд╕ля╓ться в╕д свободи й слави д╕тей Божих. У людини ж ц╕╓╖ ╓ до цього перепона, (див. ╤в. 3:18-20).

В╕дкритого сп╕лкування з ус╕ма не вийде. Ось чому ╕з всього людства в╕дд╕ля╓ться частина, яка назива╓ться то церквою, то ╕ншими ╕менами. Цей под╕л людства виника╓ ьод╕, коли пропов╕дано ╓вангел╕ю: хтось зрозум╕╓ правильно, а хтось ╕ н╕, (див. ╤в. 3:36).

В Б╕бл╕╖ народ Божий назива╓ться виноградником, храмом, нев╕стою, с╕мейством Божим, житлом Божим ╕ т. д. Мова ╕ мовн╕ вирази являються т╕льки бл╕дою т╕нню т╕╓╖ д╕йсност╕, яку цявля╓ соб╕ народ Бога. В дек╕лькох книгах грецького ориг╕налу Нового Запов╕ту використову╓ться слово екклез╕я, викликан╕ наверх визван╕ (╕з загально╖ маси несправедливих, обманутих людей), для значення Божого народу. Ма╓ смисл запам`ятати для кращого розум╕ння тайни сп╕лкування м╕ж ╤сусом ╕ його народом, що вона (тайна) ╕нколи ╕иража╓ться в пор╕внянн╕ з союзом м╕ж чолов╕ком ╕ ж╕нкою. (Див. Еф. 5:24-33).

Читаючи Новий Запов╕т ти зам╕ча╓ш, що н╕ в одн╕м м╕ст╕ не було багато церкв╕в чи общин. Коли в м╕ст╕ Кор╕нф╕ виникли признаки под╕лу церкви на частини, то Павло, який був старший по в╕дношенню до ув╕рувавших м╕ста, боровся проти розколу. Приходи так ╕ не були заснован╕, так як Господь завжди перебува╓ там, де дво╓ або тро╓ зходяться во ╕м`я ╤суса, (див. Мт. 18:20). Не потр╕бно складати н╕яких учбових едикт╕в. В╕руюч╕ не будували н╕яких церкв╕в, вори збирались в будинках, де жили звичайн╕ с╕м`╖, ╕ де брат був завжди бажаючим ╖м. Для того, щоб бути в сп╕лкуванн╕ з братами не вимагались явки в назначений час в одн╕м м╕сц╕. Тод╕ як н╕ в одн╕м м╕сц╕ не було багато людей, ╕ тому могли п╕клуватися про те, щоб н╕хто не залишився на боц╕ забутим, ╕ кожний м╕г внести свою лепту в побудову духовного храму. Д╕ла могли бути налагоджен╕ вс╕х.

Мясцева екклез╕я склада╓ться з брат╕в, проживаючих на так╕й в╕жстан╕ один в╕д одного, що можуть сп╕лкуватися м╕ж собою кожен день. ╤ ти не ма╓ш право вибирати соб╕ брата. Виб╕р (╓рес╕с, т. н. ╓ресь)-це гр╕х. Брати можуть бути р╕зно╖ думки╕ можуть робити р╕зну роботу. Але Отець у них один. Братству не потр╕бно ставити умову у вимаганн╕ однаково╖ думки. ╢рес`ю явля╓ться також виб╕р брата по кольору шк╕ри, соц╕альному походженню, осв╕т╕, матер╕альному положенн╕ або по будь-як╕й ╕нш╕й под╕бн╕й основ╕. Виб╕р брат╕восуджений так, як перелюб, злод╕йство, душогубство ╕ ╕нш╕ под╕бн╕ вчинки, (див. Гал. 5:19-21 ╕ Мт. 25:31-46).

 

Божий прих╕д- це я сп╕лкування (ко╕он╕я) м╕ж в╕руючими, так ╕ сп╕лкування м╕ж Богом ╕ в╕руючим, яке в╕дбудеться в даний час, зараз ╕ тут. В ц╕й розмов╕ в╕дбуваються т╕ д╕╖, через як╕ мудр╕сть Божа явля╓ться в мир╕ ╕ в царств╕ духа. В ц╕м сп╕лкуванн╕ н╕що не д╕литься на духовне ╕ св╕тове, так як Любов ╕ ╤стина царять у всьому.

В Д╕яннях апостол╕в в 2 розд╕л╕ у в╕ршиках 41-47 розпов╕да╓ться про життя, яке вели т╕, близько 3000 рок╕в, як╕ звернулись до в╕ри п╕д впливом мови Петра:

Отож т╕, хто прийняв його слово, охристилися. ╤ пристало до них того дня душ тисяч зо три!

╤ вони перебували:

- в науц╕ апостольськ╕й, та

- в сп╕льнот╕ братерськ╕й, ╕

- в ламанн╕ хл╕ба, та

- в молитвах.

╤ був острах у кожн╕й душ╕, бо багато чинили апостоли чуд та знамен. А вс╕ в╕руюч╕:

- були вкуп╕, ╕

- мали все сп╕льним, ╕

- продавали ма╓тки та добра ╕ вс╕м ╖х д╕лили, як кому чого треба було.

- кожного дня перебували вони однодушно у храм╕, ╕

- ломлячи хл╕б по домах, поживу приймали ╕з рад╕стю та в сердечн╕й простот╕, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу.

╤ щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.

Така ж ╕ твоя община, якщо в╕д Бога.

Варто в╕дм╕тити, що церква ╕ община р╕зн╕ реч╕, хоча перекладач╕ рос╕йсько╖ Б╕бл╕╖ перепутали ц╕ поняття. Тому дуже важно знати, що церква в сво╖м початков╕м значенн╕ явля╓ться общиною брат╕в в Христ╕. Братство в╕дм╕чалось ран╕ше, базу╓ться на спов╕данн╕: " Коли хто визна╓, що ╤сус- то Син Божий, то в н╕м Бог пробува╓, а в╕н у Боз╕". (Див. 1╤в. 4:15, прочитай весь розд╕л). Коли ти в сво╖м м╕сц╕ знайдеш тих, хто ще визна╓ панування ╤суса, ти знаходиш сво╖х брат╕в. Це ╕ ╓ сусп╕льство в╕руючих, община. Це сусп╕льство в╕дм╕чене в грецьких рукописях Екклез╕я, а в рос╕йськ╕й Б╕бл╕╖ 1876 року використано слово Церква. Слово Церква утворена форма грецького слова к╕р╕ак╕, те, що призначене Царю або Господев╕. Це слово в грецьких рукописах Нового Запов╕ту не ф╕гур╕ру╓ться, а в╕дноситься т╕льки до т╕╓╖ орган╕зац╕╖, яка була створена противниками засновано╖ Христом общини. Слово к╕р╕ак╕ перейшло в рос╕йську мову через готську мову, ╕ одержав мову Церква.

Те, що деяка м╕ська группа в╕зьме соб╕ назвою "прих╕д" або "церква", уже буде основою ╕ншо╖ розпов╕д╕. Очевидно, що мова буде йти про яку-небудь секту.

 

 

ОСНОВИ УЧ╤ННЯ ХРИСТОВОГО

 

Пишучий листа до ╓вре╖в перерахову╓ основи уч╕ння Христового:

Тому пом╕тимо початки науки Христа, та й зверн╕мося до досконалости, ╕ не клад╕мо знову засади покаяння в╕д мертвих учинк╕в та про в╕ру в Бога. Науки про хрищення, про покладання рук, про воскрес╕ння мертвих та в╕чний суд,

(див. ╢вр. 6:1-2).

Вищеперерахован╕ початки, очевидно, новозверненому прийдеться самому соб╕ пояснити, але це потр╕бно зробити за дек╕лька хвилин. Для ц╕╓╖ мети ми в сл╕дуюч╕м розглянемо, що входить в так╕ поняття, як:

- в╕двернення в╕д мертвих д╕л;

- в╕ра;

- хрещення в вод╕ ╕ хрещення в Дус╕;

- покладання рук;

- воскрес╕ння мертвих;

- суд.

Спас╕ння- це ╤сус Христос. Мес╕я, слово Бога, Логос,- основа всьому, до того ж ╕ нашому духовному життю основа. (Див. 1Кор. 3:11). Нав╕ть, якщо ми не зна╓мо тайн всесв╕ту, ми зна╓мо ╕м`я ╖╖, ми можемо просити помоч╕ ╕ брати в╕д не╖ потр╕бне нам.

 

В ╕ д в е р н е н н я в ╕ д м е р т в и х д ╕ л

Люди часто говорять, що людство можна под╕лити на два роди: добрий ╕ злий. В Б╕бл╕╖ не знаходиться п╕дтвердження тако╖ думки. Сов╕сть- якщо така у когось ╓- говорити те ж, що ╕ ╕стор╕я людства: зла. ╤з сердца людського виходять "лих╕ думки", перелюби, душогубства, крад╕ж, п╕дступ, завидюще око, богозневага. гордощ╕, здирства, безстидства, безум", (див. Мр. 7:14-23). Коли людина сама раптово зрозум╕╓, що вона така сама як ╕ друз╕ ╖╖ по роду, лиха, то вона захоче виправитись, стати трохи кращою (за ╕нших). Вона почина╓ себе замальовувати, "добрими вчинками". Добрими вчинками названа косметика не зам╕нить основи характеру людини, зв╕дки будуть ╕ дальше показуватись "лих╕ задуми, переоюбства, безстидства, душогубства ...". Осв╕тлення старо╖ людин- пкст╕ ╕ безнад╕йн╕ вчинки. Адам повинен померти.

Те, що серед людей назива╓ться добрим вчинком, Б╕бл╕я назива╓ мертвим вчинком. Назва "мертв╕ вчинки" вказу╓ на ╕снуюче в саду з╕ сходу (Едему) "дерево п╕знання добра ╕ зла", про яке Бог сказав: "В той день, коли з нього з`╖си, ти смертю помреш". Цей ведучий до смерт╕ спор про добро ╕ зло ми можем, ти смертю помреш". Цей ведучий до смерт╕ спор про добро ╕ зло ми можем стежити всюди по св╕ту ╕ в цей час (звигувачення, оправдання, в╕доме вс╕м питання "хто винуватий"). Але в раю ╓ також дерево життя. Посередництврм кров╕ ╤суса у нас право вкусити з нього ╕ жити.

 

В ╕ р а

В╕ра завжди заснову╓ться на в╕домостях. В╕домост╕ можуть бути правильними або не правильними .В саду Едемськ╕м людина п╕знала двояке знання з дерева п╕знання добра ╕ зла. Один осв╕чений сказав, що ╕ той день, коли ви з нього вкусите, ви смертю помрете. Другий осв╕чений чолов╕к затверджував, що людина не помре, вкусивши з дерева п╕знання добра ╕ зла, а буде як Бог, знати добро ╕ зло. Людина пов╕рила осв╕ченому, що говорив неправду ╕, таким чином, перша гноселог╕чна проблема була вир╕шена неправильно.

Здоровий сумн╕в не протисто╖ть в╕р╕, особливо,в т╕м випадку, коли одержавш╕ тобою в╕домост╕ не п╕дходять один одному. В св╕т╕ небагато джерел ╕нформац╕╖, чи╖ в╕домост╕ п╕дходили б м╕ж собою. Взагал╕, п╕дозрююча та ╕нформац╕я, право, яко╖ н╕хто не оспорю╓. Ситуац╕я в раю була ще в╕дносно простою, тому що ╕з двох осв╕чених один говорив т╕льки правду. Часто зустр╕чаються ситуац╕╖, де ╕з множини осв╕чених н╕ один не говорить правду.

╢дина праведна ╕нформац╕я в св╕т╕ це слово Боже. Якщо в╕н говорить, що сьогодн╕ ти одержиш нову машину, то можеш зразу дякувати, ще не бачучи ╖╖ перед будинком сво╖м. Вона може стояти в тво╖м гараж╕.

Слово Боже в╕рн╕ше нашого чутливого сприйняття.

В╕ра в Бога виника╓ через чутн╕сть слова Божого. ╤м`я ╤суса ╕ об╕цяння його повинн╕ якось д╕йти до тебе ран╕ше, н╕ж ти зможеш дов╕ритися йому. Читаючи Б╕бл╕ю, ми бачим, що Бог нам пооб╕цяв, ╕ т╕льки через в╕ру ми зможем сприйняти це все. Перше, що ми через в╕ру сприйма╓м в╕д Бога- це викуп гр╕х╕в, ╕ сприйняття цього да╓ нам см╕лив╕сть приблизитися до Бога, ╕ в усьому ╕ншому.

 

Х р е щ е н н я у в о д ╕

В найусп╕шн╕м випадку, ╓вангел╕ю про Царство Боже можна прослухати за один день. П╕сля цьогь, як ти прийняв р╕шення сл╕дувати за ╤сусом, тоб╕ необх╕дно хреститися ╕ краще всього зразу ж, щоб ти не привик до непок╕рливост╕. Хрещення- це погранична станц╕я, через яку входять в Царство Боже. Хрещення установлено ╤сусом в склад╕ так названо╖ м╕с╕онерсько╖ запов╕д╕:

Дана мен╕ всяка влада на неб╕ й на земл╕. Тож ╕д╕ть, ╕ навч╕ть в╕ народи, христячи ╖х в ╕м`я Отца. ╕ Сина, ╕ Святого Духа, навчаючи ╖х збер╕гати все те, що я вам запов╕в. ╤ ото, Я перебуватиму з вами повсякденно вж до к╕нця в╕ку! Ам╕нь.

(Див. Мт.28:18-20).

Коли людина ув╕ру╓, то прийма╓ хрещення . Також хрестяться ╖х д╕ти- в╕н же не зам╕ша╓ сво╖х д╕тей п╕д чужу владу, якщо сам пере╖де границю, (див. Д╕╖ 10:45 ╕ дальше). Нище наведена частина розпов╕д╕ про спас╕ння римського тюремщика ╕з м╕ста Филипи, п╕вн╕чна Грец╕я:

А вони (Павло ╕ Силас) в╕дказали: "В╕руй в Господа ╤суса- ╕ будеш спасений ти сам та тв╕й д╕м". ╤ слово Господн╓ зв╕щали йому та й ус╕м, хто був у дом╕ його. ╤ сторож забрав ╖х того ж часу вноч╕, ╖хн╕ рани облив,- ╕ охристився негайно в╕н сам та його вс╕ домашн╕. ╤ в╕н ╖х запровадив до дому свого, ╕ поживу поставив. ╕ рад╕в ╕з ус╕м домом сво╖м, що вв╕рував у Бога. А коли

настав день ... (Див. Д╕╖ 16:30-34).

Дитина, яка народилась п╕сля того, еоли пов╕рили хоча б один ╕з батьк╕в, не нужда╓ться в хрещення взагал╕. В╕н народився в Царств╕ Бога. У нього громадянськ╕ права в ц╕м Царств╕ вже ╓. Та ╕ майбктн╕й його р╕д, якщо не в╕дпадуть в╕д в╕ри. Те, що д╕ти мають громадянство с╕о╖х батьк╕в, повинно бкти ясно само собою. Але про хрещення д╕тей ╕ дорослих диявол в чво╖м театр╕ п╕дняв великий шум: одна парт╕я (католики, православн╕ ╕ ╕н.) затверджують, що потр╕бно хрестити д╕тей, друга парт╕я (баптисти, п`ятидесятники та ╕н.) хрестять т╕льки дорослих. Це типовий фокус диявола: пред`являти два протилежн╕ на вид тез╕си, як╕ обидва фальшив╕.

Другий випадок в зв`язку з хрещенням- сп╕ш╕ння. Т╕, як╕ нехотять пускати людей в Царставо Бога, хотять спочатку видавати школу для

новообранц╕в. Над╕юсь, що ╕з наведених вище приклад╕в ясно, що д╕ти спочатку нарджу╓ться, а т╕льки пот╕м вчаться.

Викуплення пройшло на хрест╕ приблизно 1970 рок╕в тому назад. Вимагання абсолютно╖ правдивост╕ Бога виповнилось в смерт╕ нашого Господа на хрест╕ за наш╕ гр╕хи. В хрещенн╕ уподоба╓м ц╕й смерт╕. Трму ╕ говориться про хрещення, як про сходження в могилу. Символ╕каа хрещення в╕лображу╓ те, як до хрещення особист╕ потреби ╕ заохочення ц╕╓╖ людини керували його повед╕нкою, але так як ╤сус воскрес ╕з могили, щоб жити в ╓дност╕ з Богом, так ╕ в╕руючий воскресне, хрестившись для життя з ним.

П р о о б р а з и х р е щ е н н я

Народ Бога- народ прикликаних. Приблизно за 2000 рок╕в до Христа Бог прикликав Авраама, чолов╕ка ╕з Уда Халдейського, говорячи: "Вийди зо сво╓╖ земл╕, ╕ в╕д родини сво╓╖. ╕ з блму батька свого до Краю, який Я тоб╕ покажу ...", (див. Бт. 12:1-3). На шляху сво╖м Авраамов╕ прийшлось переправитись через р╕чку ╢вфрат в зв`язку з чим його ╕ людей його стали називати словом "╕вр╕",- "перейшовши на ╕нш╕й б╕к" (в╕д арамейського д╕╓слова "авер", переходити, переправлятися на ╕нший б╕к). В рос╕йську мову цеприйшло в форм╕ "╓врей". Авраама називали Авраамом, отцем множини, але сина у нього не було н╕одного. Т╕льки одн╕ об╕цянки. ╤ коли Авраам нак╕нець одержав сина в╕д Сари, ж╕нки сво╓╖, Господь приказав Авраамов╕ принести свого сина в жертву спас╕ння Богов╕. Коли Авраам збирався убити сина свого, Бог зупинив його. Авраам побачив ззад╕ себе барана, який запутався рогами сво╖ми за кущ. Авраам п╕шов, взяв барана ╕ прин╕с його в жертву зам╕сть свого сина, (див. Бт. 22:1-19).

Заклик, жертва ╕ хрещення повторюються в Стар╕м Запов╕т╕ ╕ в зв`язку з виходом ╤зра╖ля з Египту. Пасхального ягня взяли в жертву ╕ хрестились в Чорн╕м мор╕. Сл╕дуюче покол╕ння символ╕чно було хрещене в Йордан╕, тому що вийде ╕х ╢гипту покол╕ння було непок╕рливим ╕ загинуло в пустин╕. П╕зн╕ше хрещення було залишено, бо вони вже були на земл╕ об╕цян╕й, (див. Бт. 12:7), до того часу, коли ╤ван Хреститель почав доводити д╕ла в порядок, "готуйте дорогу для Господа", (див. Мр.1:3-10).

Х р е щ е н н я я к а к т в с т у п у в р я д и в ╕ р у ю ч и х

Вх╕д в Царство Богв проходить через ув╕рування ╕ хрещення. Дркго╖ ╕ншо╖ ре╓страц╕╖ не ╕сну╓. Список член╕в у Бога на небесах. Якщо в тебе ╓ хоча би один ╕з батьк╕в в╕руючий ╕ ти сам збер╕г свою в╕ру з дитинсива, то ти член церкви ╕ без хрещення. Р╕зн╕ доповнююч╕ церемон╕╖ ╕ ритуали- не мають зм╕смовност╕. Про хрещення ╓ багато нук, строгих в деталях ╕ вм╕щуючих р╕зн╕ умови для вступу в "церкву". З ними не варто хмирюватися ╕ сл╕дкувати за ними, так як вони придуман╕ ╕з-за розпаду в╕руючих на секти.

Х р е щ е н н я Д у х о м

Народження п╕дданого Царству Божому ╓ результат сп╕вроб╕тництва ╤суса ╕ його посланця. Товариш по робот╕ Господа хрестить водою, а сам Господь- Духом. Першими одержавшими духовне хрещення, це були учн╕ ╤суса, з╕бравшись в ╢русалим╕. Очевидц╕ св╕дчили:

╤ з`явились ╖м под╕лен╕, немов би огненн╕, та й на кожному з них по одному ос╕в. Ус╕ ж вони сповнились Духом Святим, ╕ почали говорити ╕ншими мовами, як ╖м Дух промовляти давав".

Також одержали Духа Життя ╕ з╕бран╕ в дом╕ Корнил╕я, по т╕л╕ не ╓вре╖.

П╕сля того, як Господь наповнив Духом з небес перших в ╤суса в╕руючих ╓вре╖в (див. Д╕╖ 2:1-13) ╕ не╓вре╖в (Коннила ╕ його домашн╕х), Господь став наповняти Духом ╕ тих, на чию голову його посланник покладав руки. Таким чином одержали Святого Духа ув╕рувавш╕ ╕з зм╕шаного народу самарян (див. Д╕╖ 8:14-17). Також Савл, Павлом названий, одержав Духа Святого через покладання рук. Господь в╕д╕слав в╕домост╕ про Савла, проживаючому в Дамаску брату, якого називали Анан╕╓ю, щобв╕н зм╕г виконати сво╓ завдання, (див. Д╕╖ 9:1-22).

Господь хрестив Духом тих, хто в в╕р╕ йому повину╓ться. Тоб╕ не потр╕бно кидатись шукати хрещення Духом Святим, тому що Господь зна╓ свого ╕ в╕дправля╓ в дорогу того службовця, когозахоче в╕н, Господь. ╤нколи зда╓ться, що в╕руючий ╕ сам не зна╓ про сво╓ хрещення в Дус╕ (див. 1Кор.3:16), або не в╕рить в хрещення сво╖м, якщо, в╕н не говорить на р╕зних мовах. Варто запам`ятати, що в д╕ях апостол╕в в друг╕й глав╕, в розпов╕д╕ про життя тих, як╕ в день п`ятидесятниц╕ ув╕рували. ╥х було 3000 молодих, не говориться, що апостоли покладали руки на голови, або що вони говорили на р╕зних

мовах. Вони просто тримались науки апостол╕в, ╕ результати св╕дчили про те, яке було ╖х навчання (див. Д╕╖ 2:41-47 ╕ 4:32-37).

Хрещення Духом не гаранту╓, що людина не зробить б╕льше зла. Людин╕ залиша╓ться боротися, кому прислуговувати- Богов╕, чи Супротивноков╕. В кожн╕м конкретн╕м втпадку ╖й залиша╓ться виб╕р кому служити. Хрещення Духом- це добрий початок. В Б╕бл╕╖ ми зустр╕ча╓м ╕ ╕нший терм╕н "бути наповненим Духом Святим". Так ми говорим тод╕ про людину, яка не т╕льки була хрещена, а ╕ продовжу╓ поводитися по вол╕ Бож╕й. З ╕ншо╖ сторони, ╓ люди, як╕ шукають просто "торкнутися Святого Духу". Люди, як╕ не впускають ╤суса в сво╓ серце, не дають Господев╕ володарювати над собою. Таке в╕дношення до Святого Духа духовно мало корисне, воно да╓ т╕льки емоц╕йний поштовх, а по духу людина залиша╓ться мертвою.

╤ н ш ╕ х р е щ е н н я

В б╕льш широк╕м смисл╕ в Б╕бл╕╖ хрещенням називають ╕ ╕нш╕ обгрунтован╕ зм╕ни в духовн╕м жтьью. Будь- який раз людина переходить яку- небудь границю. Так ╤сус, пророкуючи про свою смерть на хрест╕, назива╓ це хрещенням.

П о к л а д а н н я р у к

Наша д╕ло передати Боже благослов╕ння. Бог виганя╓ б╕с╕в ╕ наповню╓ людину Святим, божим Духом. Покладання рук, кр╕м випадк╕в одержання Святого Духу, використову╓ться ще в ╕нших випадках духовного життя, наприклад тод╕, коли людину вид╕ляють на самост╕йну роботу. Цим община спов╕ща╓ сво╓му товаришев╕, що наш╕ руки в майбутньому будуть коротк╕ для того, щоб помогти тоб╕, залиша╓м тебе в руках Господа ╤суса. Прикладом можна навести випадок, коли сусп╕льство в╕руючих в Антиох╕╖ С╕р╕йськ╕й в╕дправило Павла на апостольську службу. Зам╕тно, що це для Павла було уже друге, як м╕н╕мум, рукопокладання.

В о с к р е с ╕ н н я

╤сус прийшов в св╕т для розруйнування д╕й Сатани, ╕з яких першою була смерть, ставша, через гр╕хопад╕ння, участю людства. Людина перестала жити в ╓дност╕ з Богом, загубила зв`язок з життям, померла. Про людину, яка знаходилась в цьому становищ╕, пропов╕дник (див. Екл. 3:17-18) говорить: "..., щоб врни бачили, що вони сам╕ по соб╕- тварин". ╤сус говорить про людину людин╕: "Дай мертвим хоронити сво╖х мертвец╕в, а ти ╕ди ╕ сл╕дуй за мною". Людина, прийнявша цей поклик, в╕дчу╓ в╕дновлення духа ╕ вчинки Сатани над нею не будуть мати д╕й, (див. 1Кор. 15:1-58). Це д╕йсно так ╤сус показав, воскресуючи з мертвих. ╤сус прийняв суд за нас, був страчений ╕ воскрес. Його поклик, прямувати за нимм, означа╓, що ми будемо йти сл╕дом також ╕ при воскрес╕нн╕ ╕з мертвих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


........